Пожалуйста скиньте мне короткий вірш Анатолія Кичинського

В цьому віршику нікого ще немає Ну й дива!.. Нумо, зайчика прудкого ми покличемо до нас. Раз! І мчить зайчисько сірий. Два! І ще один біжить. А за ним — і три, й чотири, а за тими — п'ять і шість. Ой, дивися — сім і вісім! Скільки ж там вас? Ого-го! Ви ж не вміститесь у віршик, ви зламаєте його. Стійте, зайчики, чекайте — це ж бо віршик, а не хатка!.. Та зайчисьок — більше й більше. Їх уже не зупинить... Затремтів маленький віршик, захитався — і за мить всі його рядки розпались. Тільки зайчики зостались. 

вот этот стих самый короткий из всех его поезий