Про герб України прапор гимн

Збірник віршів про український прапор  Неллі Бондаренко Наш прапор Із блакиті й колосків В небі прапор наш розцвів, Увібрав він синє небо В золотисту пору жнив.  Дмитро  Павличко Наш  прапор Небеса блакитні Сяють з глибини, А пшеничні й житні                                                               Мерехтять лани. Образ цей не зблідне, Хоч минуть жнива. Це знамено рідне - Злото й синява. Прапор наш, як літо,  В сонці майорить - По долині жито, По горі блакить.  Мстислав Рус            Наш прапор Прапор Руси повіває  Синьо-жовтий, злотом тканий,  А на нім завіт сіяє,  Мономахом ще нам даний.  Гей! Єднайтесь, рідні діти,  Бо в єдности наша сила -  Єдність може лиш злучити,  Що незгода розлучила...   Марія Хоросницька Прапорець Прапорець, що я тримаю, Для мене – єдиний. Прапорець цей, що я маю, - Символ України. Нема в світі більш святого Й не буде ніколи Від крайнеба голубого Над пшеничним полем.  Вадим Крищенко Прапор України Вже скільки закривавлених століть  Тебе, Вкраїно, імені лишали...  Тож встаньмо, браття, в цю урочу мить:  Внесіте прапор вільної Держави!  Степів таврійських і карпатських гір  З'єднався колір синій і жовтавий.  Гей, недругам усім наперекір –  Внесіте прапор вільної Держави!  Ганьбив наш прапор зловорожий гнів,  Його полотна в попелі лежали...  Але він знов, як день новий, розцвів,  Внесіте прапор вільної Держави!  Повірмо в те, що нас вже не збороть,  І долучаймось до добра і слави.  Хай будуть з нами Правда і Господь –  Внесіте прапор вільної Держави!                       Іван Трух Прапор України Стигла нива, небо синє - ніде ні хмарини. То картина особлива - Прапор України.  Працю й мир символізує Цей шедевр художній, Світ реальний, що існує - Зрозуміє кожний. Це просте і зрозуміле Не вмре, не загине. Світе тихий, краю милий! Моя Україно! Доля гіркою бувала: Й вороги, й братове Нам нав’язували гасла Хижості та крові. Пронесімо ж прапор мирний Гідно і завзято, Україні рідній вірність Збережімо свято!  Юрій Загорський Негода. Наче хвилі у Дніпрі... Негода. Наче хвилі у Дніпрі,  Нуртують  чорні  хмари угорі.  Бувало  також: мряка та імла  Неждано чистий обрій облягла.  Раптом  бачиш  трепетну блакить –  То український прапор майорить.  Зима настала. Глибоченний сніг   На сквери, площі і бульвари ліг.  Та подивися,  друже,  у  вікно,  Де  має  жовто-синє знамено.  Ласкавий літній легіт проліта.  Он там цвіте пшениця золота.  Це  український  прапор  -  дивоцвіт.  Відбився в ньому неповторний світ.  І чорноморська гожа синява,  І далина мрійлива степова.  Карпати в нім, Донбас, Галичина –  Вся прехороша рідна сторона.  В нім біль народу, гордість, жаль і гнів,  Чекання світлих, радісних часів.   Анатолій Камінчук Чудовий день. Ясна пора Чудовий день. Ясна пора. Легенький вітерець повіяв. На кручах синього Дніпра Стоїть столиця наша – Київ. Квітує свічами каштан, На храмах сяє позолота, Ось Володимир, ось Богдан, Он сяють Золоті Ворота. Летить у небі голуб-птах, Над ним хмарки, немов пір’їни. Й тріпоче синьо-жовтий стяг, Як вільне серце України.