Прочитайте слова; розподіліть їх на групи за наявністю чи відсутністю апострофа: апостроф після літер, що позначають губні приголосні звуки; після р; після к; після префікса; немає апострофа після букв, що позначають губні звук...

Прочитайте слова; розподіліть їх на групи за наявністю чи відсутністю апострофа: апостроф після літер, що позначають губні приголосні звуки; після р; після к; після префікса; немає апострофа після букв, що позначають губні звуки; немає апострофа після р. Суб'єктивний, роз'ятрений, об'єктивний, святковий, мав¬пячий, тім'я, подвір'я, тьмяний, роз'їзд, бур'ян, в'їзд, зав'язка, в'юнкий, вітряк, довір'я, ряд, дріб'язковий, взаємопов'язаний, сап'янці, бязевий, рутвяний, Лук'ян, торф'яний, нев'янучий, рюкзак, з'їздити, об'їхати, Лук'янівка, роз'єднати, Лук’янович, дзвякнути. Вправа 2. Перепишіть слова, ставлячи, де потрібно, апостроф; поясніть його вживання. Полум/яний, возз/єднання, здоров/я, св/ятковий, духм/яний, узгір/я, надвечір/я, нев/янучий, дев/яносто, п/ятірка, безхмар/я, розм/якнути, зор/яно, перед/юві¬лейний, рутв/яний, солом/яний, з/їзд, тьм/яно, цв/ях, зв/язківець, торф/яний. Вправа 3. Перепишіть речення; де треба, замість крапок поставте апостроф. 1. І сьогодні, вшановуючи Тараса Шевченка, ми з любо-в..ю й шаною схиляємося також перед тими, хто продовжу¬вав його подвиг, хто йшов по цій тяжкій і прекрасній до¬розі... (Гонч.). 2. Україно! Україно! Ти розквітла солов..їно (Рил.). 3. В квітневім надвечір..ї висне тиша, і ніби чути, як росте трава (Донч.). 4. Як довго ждали ми своєї волі слова, І ось воно співа, бринить. Бринить, співає наша мова, Ча¬рує, тішить і п..янить (Олесь). 5. Духм..янить медуниця й рута, і сонце міниться від млості. 6. Ти зрікся мови рідної. Тобі твоя земля родити перестане, Зелена гілка в лузі на вербі Від доторку твого зів..яне (3 те. Д. Павличка). 7. Мо¬гила великого Кобзар..я стала нашою національною св..яти-нею (Цюпа). 8. Колись без..язикі, німі, забиті і уярмлені народи піднімаються на повний зріст, заявляючи про свої людські права (Чаб.). 9. Найвища честь — довір..я народу. 10. У двох матерів по п..ять синів, у кожного своє ім..я (З народної творчості). 11. Творчий геній Т. Шевченка вка¬зав українській мові її майбутнє, мова великого поета об-..єднала всіх українців. 12. Надзвичайно актуальні сьогодні думки О. О. Потебні про зв..язок між культурою і мовою народу (3 газети). Вправа 4. Перепишіть речення, розставте потрібні розділові знаки при однорідних членах, поясніть їх. 1. Ми думаєм про вас. В погожі літні ночі В морозні ранки і вечірній час І в свята гомінкі і в дні робочі Ми думаємо, правнуки, про вас (Сим.). 2. Моя рука ніколи і нікому Ні кривди ні біди не принесе! (Павл.). 3. Грав Музикант про сонце в блакитному небі про біленьку хмаринку про сіреньку пташку-жайворонка і про щасливі дитячі очі (Сих ) 4. Чи то жарт напівзабутий Чи одна із небилиць — Тільки чув я, ніби Лютий Довгий-довгий був колись. Він у шапці-невидимці Мандрував собі щодня По дорозі по стежинці По заметах навмання (Ском.). 5. Народність і патріотизм гуманізм і правдолюбство краса і велич поезії Шевченка глибоко увійшли в наше сьогоднішнє життя в культуру мистецтво та літературу (3 журн.). 6. Теє слово всім давало то розвагу то пораду (Л. Укр.). 7. Як не любить той край, Що дав тобі і силу І гострий зір очей і розум молодий І далі, що тобі красу одкрили І моря голубий розгойданий прибій (Сос). 8. Наддалекими горбами небо ніби зливалось з зем¬лею, вкритою товстим білим сніговим шаром (Н.-Лев). 9. Лукаш слухав і мріяв і складав ту незнану синьозору пісню (Донч). 10. Усе в дитячій бібліотеці і гарно оформлена вітрина і плакати і виставлені новинки захоплює маленького читача (3 газ.). 11. Мово рідна! Ти ж — як море — безконеч¬на могутня глибинна. Котиш і котиш хвилі своїх лексико¬нів, а їм немає кінця-краю. Красо моя! В тобі мудрість віків і пам'ять тисячоліть і зойк матерів у годину лиху і перемож¬ний гук лицарів твоїх у днину погідну і пісня серця дівочого в коханні своїм і крик новонародженого; в тобі, мово, неосяж¬на душа народу — його щирість і безсмертя його (Плач.).