Продовжити розповідь. Одного дощового дня ми грілися біля грубки.На підвіконня сіла синичка.Холодні краплини били по теплій спинці.Поривчастий вітер задирав мокре пір"ячко.Пташка сиділа і боязко зиркала на нас чорними оченятами...

Ми деякий час спостерігали за нею,нам стало її шкода. Все ж таки ми вирішили її впустити в хату й нагодувати. Спочатку вона нас боялася,і не хотіла залітату до нас. Ми для того, щоб цю милу птицю не лякати вийшли з кімнати,та пішли до кухні, за крішками хліба, щоб нагодувати синицю.Коли ми повірнулися до кімнати вона вже сидшла коло батареі,та все ще дивилася на нас дуже боязко. Нагодував синичку, ми відкрили вікно ш вона полетіла до своеї родини.Але прилітала до нас кожен день.