Пять примет. Без слова себя,на украинском языки.

Язик до Киева доведе!  Музика без'язика, а людей збирає.!  Слово до слова — зложиться мова. !  Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається.  Птицю пізнати по пір'ю, а людину по мові.  Рідна мова - не полова: її за вітром не розвієш.  Більше діла — менше слів.  Будь господарем своєму слову.  Мовивши слово, треба бути йому паном.  Слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш.  Від красних слів язик не відсохне.  Від солодких слів кислиці не посолодшають.  Від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи.  Від теплого слова і лід розмерзається.  Вода все сполоще, тільки злого слова ніколи.  Впік мене тим словом, не треба й вогню.  Гостре словечко коле сердечко.  Де мало слів, там більше правди.  Діла говорять голосніше, як слова.  Де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться.  Добре слово краще, ніж готові гроші.  Добрим словом мур проб'єш, а лихим і в двері не ввійдеш.  За грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся.  З пісні слова не викидають і свого не вставляють.  І від солодких слів буває гірко.  Кого не б'є слово, тому й палиця не поможе.  Коня керують уздами, а чоловіка — словами.  Красне слово — золотий ключ.  Лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова — ворогів.  Краще переконувати словами, як кулаками.  М'які слова і камінь крушать.  На ласкаве слово не кидайся, а за грубе не гнівайся.  Не гріє мене кожух, лиш слово гріє й тішить.  Не кидай слова на вітер.  Не так то він діє, як тим словом сіє.  Шабля ранить тіло, а слово — душу.  Слово — не полова, язик — не помело.  Слова пристають, як горох до стінки.  Слово вилетить горобцем, а вернеться волом.  Слово — вітер, письмо — грунт.  Слово до ради, а руки — до звади.  Слово до слова — зложиться мова.  Слово може врятувати людину, слово може і вбити.  Слово старше, ніж гроші.  Удар забувається, а слово пам'ятається.  Хто багато обіцяє, той рідко слова дотримує.  Чиєсь одне слово губить діло.  Щире слово, добре діло душу й серце обігріло.  Як овечка: не мовить ні словечка.  Балакун, мов дірява бочка, нічого в собі не задержить.  Та у нього на осиці кислиці, а на вербі груші ростуть.  Перше погадай, потім повідай.  Що кому треба, той про те й теребить.  Байка байкою, а борщ стигне.  Чоловік має два вуха, щоб багато слухав, а один язик, щоб менше говорив.  Не те гріх, що в рот, а те, що з рота.  Доведе язик не тільки до Києва, але й до кия.  Язик до Києва доведе, а в Києві заблудить.  Дурний язик попереду розуму біжить.  Дурний язик — голові не приятель