Розповідь про мамулю

Перше слово людини - мама. Кожна дитина в світі хоча б раз на день говорить це слово. Його розуміють у всіх країнах, і звучить воно майже однаково у більшості мов. Скільки творів і віршів, поем і романів присвячено любові до матері. Саме слово мама ніби містить щось ніжне і тепле. І відразу в уяві спливає її тендітний і ніжний образ. Що може бути рідніше, ніж мамині руки? Коли тобі сумно вони зігрівають тебе обіймами. Що може бути ласкавіше, ніж мамині очі? Вони осявають світ навколо тебе. Ні миті щасливішого, ніж те, коли твоя мама посміхається. І навіть коли вона сердиться - більш близької людини не існує. Матері дають нам життя. Вони ростять і плекають нас з першої хвилини нашого існування. І ніхто не розуміє нас краще, ніж мама. Вона завжди поруч, завжди допоможе. Вона готує найкращі страви і дає мудрі поради. Вона пишається нашими досягненнями та хвилюється, коли нас немає вдома. Вона любить нас більше всіх на світі. Мама вчить нас головним людських якостей - доброти, чесності, порядності та людяності. Вона відкриває для нас життєвий шлях, допомагає нам заблукати на ньому. Тому потрібно зробити все для того, щоб вона завжди могла нами пишатися і менше сумувала з-за наших помилок. Для мене немає людини ближче, ніж моя матуся. Вона мій друг, соратник і однодумець,мій сонячний промінчик, моє натхнення. Моя мама - найкраща в світі!