Розповідь про свято Петра і Павла

12 июля Святая Церковь прославляет память святых славных и всехвальных первоверховных апостолов Петра и Павла. Оба они были богодухновенными провозвестниками Евангельской истины, мужрыми строителями тайн Божих, истинными служителями Христовыми. Память о подвижнеческих трудах святых апостолов Петра и Павла воскрешает в наших душах живой и яркий образ первоверховных апостолов, вызывает благоговейные чувства к их святой жизни, углубляет и укрепляет веру в проповеденную ими истину Христову. Весь их земной путь был усеян многими страданиями и скорбями. но посылаемый Господом крест они несли без малейшего ропота. Оба апостола скончались в Риме. Св.Петр был распят вниз головою. Кончина Св.апостола Павла наступила через усечение головы.

Заздалегідь до дня святих Петра і Павла люди за старих часів дуже ретельно готувалися,зокрема білили хати прибирали подвір’ях,і в середені осель.Зранку побожні люди святково вдягнулися й обов’язково йшли до церкви. Існує стародавня легенда про святого Петра й Господа.Якось саме цього дня йшли вони землею,оглядали,хто з людей чим зайнятий.І побачили двох дівчат-одна жито жне ,а інша спить під копою-і двох парубків -один  у полі працює ,а другий спить під возом у холодочку.Подумали святі й вирішили попарувати молодих людей,але так ,щоб обидві пари з голоду не померли:працьовита дівчина дісталася лінивому,а ледача -роботящому хлопцю.З тих пір ,мовляв ,так повелося:чоловік і жінка  в сімї одне одному протиставляються за ступенем  працьовитості.