Розповідь у науковому стилі про дієприслівник. Швидко!!!!

Дієприслівник-це особлива незмінна форма дієслава, що позначає додаткову дію або стан, яка супроводить іншу, головну. У речені дієприслівник ЗАВЖДИ виступає обставиною. Дієприслівники відповідають на питання ЩО РОБЛЯЧИ?Наприклад:кажучи та ЩО ЗРОБИВШИ? Наприклад: намалювавши... Дієприслівник має ознаки дієслова(час і вид) та прислівника(незмінність, залежність від дієслова-присудка, значення обставини) Дієприслівник не має закінчення. У кінці дієприслівників після Ч, Ш завжди пишуть літеру И.. Дієприслівник із залежними від нього словами називають дієприслівниковим хворотом. Дієприслівниковий зворот завжди є обставиною. На письмі дієприслівниковий зворот завжди виділяють комою або комами незалежно від його місця в реченні. В усному мовлені дієприслівниковий зворот виділяють паузами. Дієприслівники недоконаного виду утворюються від основи дієслова теперішнього часу за допомогою суфіксів учи ючи ачи ячи, а доконаного виду утворюються від основи неозначеної форми дієслова за допомогою суфіксів вши, ши.. Не з дієприслівниками пишуть окремо. Наприклад не почувши, не зробивши.. Разом з не пишуться тільки дієприслівники, утворені від дієслів, які не вживаються без не...Наприклад нененавидячи