Складіть твір опис на основі побаченого поїздка до Олеського замку

Твір-оповідання на основі побаченого Оповідання — невеликий за обсягом прозовий художній твір, який описує один важливий епізод, розвиток однієї події в житті невиликої кількості героїв. Іноді в оповіданні кілька персонажів. Але творам цього жанру властивий переважно невеликий відрізок часу, коли відбуваються основні події. Зауваги ♦    Треба бути уважним і спостережливим, уміти вибрати з багатьох явищ навколишнього життя якийсь незвичайний випадок. ♦    Необхідно викласти побачене так, щоб зацікавити читача або слухача. План 1. Вступ: а) за яких обставин була почута розповідь або свідком якого вчинку ви були? б) де відбувались події; в) стисла характеристика персонажів. 2. Основна частина: а) докладна розповідь про подію (вчинок). 3. Закінчення: а) враження від побаченого; б) власні зауваження чи побажання. Завдання Напиши твір-оповідання на одну з тем: "Випадок на річці", "З оповідок моєї бабусі (дідуся, матері, батька)", "На уроці", "Відпочивати треба вміти", "Комп'ютер — не іграшка". Обережним бути не завадить Літо. Скільки див воно дарує: подорожі, відпочинок, екскурсії у мальовничі куточки нашої країни. Звісно, кожна дитина чекає літа, бо воно приносить канікули. Три місяці — так багато веселого часу. Скільки різних пригод трапляється, скільки вражень! Я хочу розповісти про випадок, який стався минулого року на морі. Щоправда, не зі мною. Героїня мого оповідання — Марічка, десятирічна дівчинка, красива білявка з голубими оченятами. Одного довгоочікуваного дня дівчинка разом із сім'єю сіла в потяг і помчала-полетіла назустріч морю. Марічка ніколи раніше не бачила цього синього дива: раптом перед очима постала блакитна далеч, аж до самого обрію. Морська гладінь виблискувала на сонці міріадами іскорок. — Мамо, яке море безмежне і привітне. Я йду з ним привітаюсь ближче, — впевнено сказала Марічка. —  Обережно, дитино. Воно дійсно гарне, але може бути небезпечне. —  Ну що ти, мамо! Хіба я маленька! — махнула рукою дівчинка і, не слухаючи останніх слів матусі, помчала у воду. Марічка не зрозуміла, чому мама так каже. Вона хлюпалась у водичці, забавлялась, не помічаючи, як відходить все далі від берега. Та ось одна велика піниста хвиля накрила дитину. Мить — і Марічка опинилась під водою. Що було далі — вона не пам'ятає. Дівчинка розплющила очі — і побачила біля себе переляканих батьків і двох високих чоловіків у рятувальних жилетах. Вони лагідно посміхнулись і сказали: —  Так, море гарне і добре, але обережним бути не завадить. —  Спасибі вам, —ледве промовила Марічка. І, притулившись до мами, заплакала...