Скласти казку про діда мороза і лісових мешканців

Сьогодні вранці Снігуронька прокинулася ранёшенько. Вона і поспала всього годинку. Адже вона - чарівниця, а Чарівники рідко сплять по багато - тільки коли зроблять якісь величезні і дуже важливі справи.Тільки вона солодко потягнулася і сказала всього Всесвіту слова своєї любові і вдячності, як почула стук у віконце. Це стукав її снігур-листоноша. У діда морозу і Снігуроньки багато помічників-листонош.А для особливих цікавих справ у Снігуроньки є і особливі помічники. І один з них - якраз цей Снігур.- Доброго ранку, моя чудова пташка! - Сказала Снігуронька. - Де ти бував, що приніс?-Сьогодні Я знайшов біля одного будинку на дереві нову прекрасну годівницю! - Радісно прощебетав Снігур. А коли вдосталь наклювали насіння і поговорив з синичка, дивлюся - а на даху годівниці лежить листа. А на ньому написано: «Снігуроньці». Я зрадів - його хвать! І ось - приніс тобі. Читай!І Снігур подав Снігуроньці рожевий конвертик з написом «Снігуроньці».- Ну що ж, спасибі тобі! Ти такий розумний! - Подякувала Снігура Снігуронька і відкрила лист.«Здрастуй, дорога Снігуронька!» - Почала вона вголос читати.«Мене звуть Настенька. Мені 5 років. І за мене пише моя матуся, а я їй кажу, що писати. Ми з мамою запрошуємо тебе до себе в гості. Сьогодні ми з мамою будемо пекти новорічні пряники і будемо дуже раді, якщо ти будеш їх робити і піч з нами. А потім разом поп'ємо чаю, пограємо. І ще ми приготували для тебе і Дідуся Мороза подарунки !!Прилітай до нас! Ми дуже тебе чекаємо! »І внизу друкованими літерами Настя написала сама: Снігуронька! Я тебе люблю! Настя »- А що - сказала Снігуронька. Можна і злітати до Настусі і її мами в гості! Покажеш дорогу? - Запитала вона у Снігура.- Ти ж тепер все знаєш! - Здивувався Снігур.-Звичайно, Знаю - заусміхалася Снігуронька. Зате разом веселіше!-Воно Звичайно - цвірінькнув Снігур та сіл їй на плече.І ось Снігуронька взяла свій чарівний скринька. Подзвонила три рази в дзвіночок. І тут же до порогу хатинки підлетіли її чарівні сани.Скажіть Дідуся Мороза, коли він повернеться, що я вирушила в гості. До вечора повернуся - помахала рукою сніговика Снігуронька.- Чудового подорожі! - Помахали їй услід своїми рукавицями Сніговики. Вони були дуже задоволені своїми чарівними рукавицями. Це Снігуронька їх вчора зв'язала своїми чарівними спицями та подарувала їм і Дідуся Мороза по парі нових чудових рукавиць.А Снігуронька тим часом вже стояла на порозі Настенькіного будинку. Спочатку до Насті в вікно постукав Снігур. Вона зраділа і підбігла до вікна.- Пррівет! Открривай вікно, а потім дверррь! - Цвірінькнув Снігур.- Що ??? - Здивувалася Настя і відчула, як брови її від подиву поповзли кудись вгору.-Открривай Кажу! Там вже Снігуронька зачекалася! І я тут теж! Сама ж завалу в гості! - Цвірінькнув Снігур та клюнув пролітає повз нього сніжинку!- Уррааааа! - Закричала Настя. Вона миттю піднялася на підвіконня і стала відкривати кватирку.- Ти куди - заметушилася мама. А ну злазь звідти зараз же! - Злякано сказала вона.-Мама мама! До нас Снігуронька приїхала! - Радісно закричала Настя.-Що ?? - Ще більше здивувалася мама. Вона підійшла до вікна.-Открривай Давай! Чого дивишся? - Обурено цвірінькнув Снігур. - Самьдіокликали в гості, а самі не пускають !!! Де ваше гостинність? Чірік !!!-Ой, Вибачте, будь ласка! - Розгублено посміхнулася мама і відкрила кватирку.В цей час в двері постукали. Мама відкрила двері - і ахнула: на порозі стояла Снігуронька! Справжня!-Чудесного Дня! -попріветствовала Снігуронька. - Можна увійти?-Звичайно! - Вклонилася мама. І сама здивувалася ще більше. Чудеса почалися! І причому - ще вчора!Снігуронька увійшла в будинок.А Дідусь Мороз обдарував всіх хлопців - все отримали і чарівну сніжинку, і те, про що довго мріяли!Не забув Дід Мороз і про мам - вони теж були тепер з подарунками і дуже задоволені - кожна отримала подарунок до душі.Все не перестаючи дякували Діда Мороза і всіх лісових мешканців! Звичайно, не хотілося розлучатися. Все від'їжджають, сівши в сани, ледь стримували сльози - і від щастя, і від небажання розлуки. Пора!Дід Мороз теж сів у свої сани, і все сани злетіли вгору і швидко помчали по зоряному морозному неба. Все-таки казка - це диво!Коли все вже були вдома і лягли спати, у них перед очима досі стояли і Дід ​​Мороз, і Снігуронька, і все-все-все звірі і весь цей чудовий день.І кожен, засинаючи, сказав це важливе і чудове слово:- ДЯКУЮ!19-20.12.2013 РАНОК)