Скласты казку про префыкси з с

Жили у країні Граматиці українські префікси. Було їх дуже багато: Роз-, Без-, Під-, Над-, Від-, Між-, Перед-...І були вони поважними, і пишалися собою, бо служили Українській мові - одній з найчарівніших мов світу.  Шанували префікси порядок, вони завжди знали, де й коли стати, як змінити слово, як грамотно писатися.  Але в кожній сім'ї бувають проблеми...Префікси З- і С-, жваві пустуни, були великими друзями, їх завжди бачили разом. Як вітер, гасали вони наввипередки по палацу. Тільки й чути було: з-з-з-, с-с-с-. Не в одного з поважних префіксів аж голова йшла обертом від того гасання.А коли кликали всіх до роботи, З- і С- створювали такий безлад у країні! Уявляєте, як вони з розгону, не задумуючись, ставали коло якогось Слова! Хто перший добіг, той і став. Так, кого хочеш, можна збити з пантелику!  Поважні префікси часто соромили пустунів, закликали їх бути серйознішими, відповідальнішими, - одним словом, виховували... Особливо обурювалися префікси Роз- і Без-. "Ми теж можемо вимовлятися нечітко, але ж пишемося завжди однаково, бо інакше це було б неповагою до себе та й до інших префіксів взагалі!"  Але вмовляння не допомагали. І тоді префікси зібрали Велику наукову раду. Вони виступали з доповідями, сперечалися...  І нарешті ухвалили ПРАВИЛО:  - префікс С- пишеться перед буквами К, П, Т, Ф, X,  - префікс З- пишеться перед усіма іншими буквами.  І все. З того часу префікси З-, С- і пишуться за такими правилами. Бо ПРАВИЛА є обов'язковими для виконання. Хіба що невігласи цього не знають. Але у нас таких немає!