Текст міркування про життя.дякую.

Кожна особистість, унікальна, незвичайна та неповторна, отримала найцінніший подарунок від долі – своє життя. Воно дане лише один раз і для кожного своє. Особливе чи звичайне, щасливе або сумне, довге чи коротке, життя тягнеться від першої днини і до останньої, і не можна цей шлях пройти двічі. Для того щоб не відчувати провини перед самим собою у літні роки, не кпинити себе за те, що життя прожите даремно, необхідно на самому початку життєвої дороги замислитись: чого я хочу досягти в своєму житті, ким я маю бути, яким, у чому для мене сенс мого життя? Кожну людину від природи наділено якимись здібностями, талантами, щоб, використавши їх, вона могла розпорядитися своєю долею. Але самих талантів мало, слід іще працювати над собою, виховувати в собі твердий характер, міцний стержень, що допоможе вистояти під час якихось життєвих негараздів, вчитися чемних звичок, щоб за будь-якої ситуації виглядати людиною цивілізованою, розвивати в собі певні вміння, які знадобляться в побуті чи при виборі майбутньої професії, володіти активною життєвою позицією. Але найголовніше в житті – стати хорошою людиною. Що це значить? За будь-яких умов поводити себе цивілізовано, людяно, даруючи навкруги добро і милосердя, допомогу і підтримку, повагу і любов, вихованість та стриманість. Бути людиною – значить добросовісно працювати, поводитись справедливо з тими, чия доля залежить від тебе, не брехати самому і вимагати правди від інших. Хтось скаже – це дуже все складно, простіше досягти чогось обманом і хитрістю. Але чомусь так виходить, що хтось невидимий немов наказує нас за погане відношення до інших, і недостойний поступок бумерангом повертається, щоб торкнутися вже твоєї власної долі. Кожен для себе має вирішити сам – яким бути, щоб потім не ставити самому собі питання: за що мені це все?