(толстый и тонкий) поривняоьна характеристика толстого и тонкого 1 зовнишня краса толстого и тонкого 2 ихний симейний стан 3 ким вони працювали             СРОЧНО ПОЖАЛУЙСТА НА ВОСКРЕСЕНЬЕ

Оповідання "Товстий і тонкий" написав Антон Павлович Чехов, що жив у 1860-1904 р.     Темою расказа стала зустріч двох колишніх однокласників на вокзалі. Їх з опису відразу стає зрозуміло, що "товстий" - людина багата: від нього пахло дорогими парфумами і він міг дозволити собі дорогий обід. Тонкий постає втомленим пасажиром, нав'ючених всілякими коробками і вузлами. Йому довелося нести їх самому, так як на носія не залишалося грошей.     У "товстого" і "тонкого" зав'язується розмова. З нього ми дізнаємося імена: Михайло і Порфирій. Тонкий Порфирій, не скромнічая, хвалиться собою, своєю дружиною і сином. Він пустився у спогади, потім став викладати новини про себе, про те, що сталося в його житті з часу закінчення школи. Син Порфирія, якого представили Михайлу, не відразу зняв кашкет, щоб привітати приятеля батька, а тільки трохи подумавши (оцінивши, не нижче чи чин товстого чину його батька).     Михайло був дійсно зацікавлений життям Порфирія, розпитував його, радів зустрічі. Сам Порфирій поводиться розкуто і невимушено. Але коли тонкий дізнається, що Михайло - таємний радник і має дві зірки, то ця невимушеність випаровується. Він зменшується і починає поводитися улесливо, називає старого друга "ваше превосходительство". Михайлу така поведінка противно і незрозуміло. Він адже розмовляв з Порфирієм як зі старим другом, а варто було сказати свій чин, так він одразу принижується перед ним. Товстий намагається заперечити тонкому: "До чого тут це чиношанування?". Але тонкий лише огидно хихикав. Тоді Михайло відвернувся від Порфирія і подав на прощання руку.     Ідея розповіді така: не поспішай хвалитися перед тим, хто досяг більшого, але і не слід принижуватися перед ним. Коли разговарівашь зі старим другом, що займає високий чин, треба розмовляти з ним як з другом, а не як з начальником.