Ответ(ы) на вопрос:
Гость
Авторитет (нім. Autoritat, від. лат. аuсtoritas — влада) — загальновизнаний вплив, повага, якими користується особа, група осіб, організація тощо завдяки притаманним їм особливостям і заслугам (розум, професіоналізм, знання, досвід, моральні чесноти тощо), матеріальному, соціальному становищу, історичним або іншим умовам (наприклад, авторитет батьків), що втілюється в здатності носія авторитету скеровувати думки і настрої інших людей, не вдаючись до примусу. Авторитет може бути науковим, діловим, моральним, релігійним тощо, а також статусним, обумовленим повагою до посади; у політології — формою здійснення влади (авторитет закону, соціальної норми, будь-якого правила, що означає визнання їх необхідності більшістю людей, на яких поширюється їх дія). Сфери дії, форми втілення авторитету зумовлюються історичним етапом розвитку суспільства, ідеологічними і політичними настановами, які визначають джерела і критерії законності влади. Так, в утилітаризмі проблема авторитету розглядалася як дилема «свобода» — «авторитет», де останній інтерпретувався лише як авторитет верховної влади, «суверенний авторитет», засіб порятунку суспільства від анархії, від «війни всіх проти всіх» (Т. Гоббс). М. Вебер ототожнював авторитет з формами влади і виділяв такі його типи: традиційний (заснований на передаванні та успадкуванні норм і цінностей, що історично сформувалися, як природних і непорушних), харизматичний (виникає як уособлення виключно особистих якостей лідера, його здатності навіювати віру в особливий, месіанський характер власного покликання) і раціональний (підтримується системою формальних законів і правил, які визначають засоби набуття влади та межі її застосування), що є домінуючим за сучасних умов. Набуття державною владою авторитету є важливою умовою її легітимності, стабільності й ефективності.
Не нашли ответ?
Похожие вопросы