Твір роздум на морально етичну тему "милосердя - душі осердя" або "чиста совість - найбільше багатство", або "що робить людину великою"

Чомусь всi ми думаємо, що людину робить великою посада, яку вона займає. Але я думаю, що це помилка. Насправдi, великою є людина, яка сумлiнно i чесно виконує свiй обов’язок. Найголовнiше - щоб людина любила свою професюi. Бо ж хто до чого покликаний, той i буде старанно й сумлiнно робити свою справу. А якщо всi з любов’ю будуть працювати, то недалеко й до добробуту в життi, якого прагне кожна людина. Усе це зближує людину з природою. Бо ж маленький кущ бузку аж нiяк не зарадить велетенському дубовi. Бо вiн пiдсвiдомо вiдчуває щастя, що саме вiн є тим, ким вiн є. Напевне, люди мають не зраджувати своєї сутностi, й тодi, можливо, всi будуть задоволенi собою ї щасливi. Але, мабуть, перш за все, велич людини виявляється не в тому, ким вона є, а в тому, як вона ставиться до своїх товаришiв, i до незнедоле них людей. Велич людини в тому, що вона нiколи не зраджує своїх друзiв, а крiм того, знаючи вади товаришiв, любить їх такими, якi вони є. А найвелич нiша та людина, яка з гумором умiє сприймати свої недолiки.

Ми часто задаємо собі питання: "Чому світ такий жорстокий?", "Чому в ньому стільки несправедливості?", та рідко задумуємося над тим, як його покращити. Давайте думати разом. Спершу задамася питаннями: "Хто ми?", "Для чого ми живем?"... Кожне створіння вцьому світі виконує якусь певну роль і має свої обовязки.  Людина також повинна виконувати певну роль в суспільстві... Спочатку ми народжуємося, живемо в оточенні любові і ласки, яку надають нам наші батьки і рідні. Пізнаємо світ в любові імиє від цого щасливими. Закінчивши школу, здобувши освіту ми швидкими кроками йдемо в доросле життя. І це життя захоплює нас в свою бурхливу течію, в якій дуже важко знайти свє комфортне місце, тихеньку гавань. Нас постійно хтось штурхає, штовхає, ато й боляче б'є. Виходимо зранку на вулицю і бачимо купу заклопотаних людей, які йдуть, огризаються, нервуються і сваряться. Чому так?... А як було б прекрасно, коли, виходячи на вулицю, ми бачимо усміхнених людей, привітних. кожен йде по своїх справах, даючи іншому дорогу, вітаючись... Проблеми , звичайно залишилися, але вирішити їх булоб набагато легше. Менше було б бідних і знедолених людей, які залишилися з своїм горе сам на сам. Тому давйте відкинемо свою гординю, примхи, сховаємо свої проблеми і недостатки і згадаємо про сво сущність. Людина народжується від любові, виховується в любові і повинна жити в любові. Любіть один одного, підтримуйте один одного, допомогайте один одного і буде дбре жити на землі. Будьте милосердними.