Як залежила хмарність від температури?

З висотою температура у тропосфері знижується. Повітря, насичене водяною парою, не може утримувати його в собі. Пара конденсується, тобто перетворюється у крапельки води, які зависають у повітрі на великій висоті. Вони і утворюють хмари. Якщо температура тут нижча від 0°С, то крапельки перетворюються у дрібні кристалики льоду. Хмари — скупчення завислих у атмосфері дрібних крапель води або кристалів льоду. Розрізняють кілька десятків видів хмар. Та найчастіше трапляються перисті, шаруваті, купчасті. Перисті хмари утворюються на висоті понад 6000 м. Вони напівпрозорі і складаються з кристаликів льоду, за формою нагадуючи пір'я птаха, звідси і назва. Поява їх на небі — ознака зміни погоди. Шаруваті хмари розташовуються на висоті близько 200 м, покриваючи щільною пеленою небо. Найчастіше вони виникають восени, викликаючи похмуру погоду, довгочасні обложні дощі. Купчасті хмари висять над землею на висоті 2000-3000 м. Вони нагадують шматки вати, розкидані по небу. Поява їх у великій кількості свідчить про можливі зливи чи грози, град. Ступінь покриття небозводу хмарами називають хмарністю. Хмарність визначають на око у балах — від 0 (при ясному небі) до 10 (небо суцільно затягнуте хмарами). Середня хмарність Землі — 5,5 балів: над материками вона менша, над океанами — більша. Хмарність впливає на інші показники погоди, особливо на температуру. Хмари поглинають і відбивають велику кількість сонячних променів, а також затримують тепло, що йде від Землі. Тому в ясну ніч прохолодніше, ніж у хмарну, а в хмарний день прохолодніше, ніж у ясний. Хмарність залежить від температури повітря, що визначає відносну вологість, і від вітру.