Яке походження мають озера Південної Америки? У яких районах розташовані найбільші з них?

Найбільші озера в Південній Америці є Тітікака, Поопо і Маракайбо. Тітікака – найбільше високогірне озеро світу. Довжина озера 200 км, ширина до 60 км, максимальна глибина 304 м. В озеро впадає багато річок, а витікає одна – Десагуадеро, яка впадає в озеро Поопо, що лежить нижче на 120 м за гіпсометричним рівнем. Вода в озері Тітікака прісна, хоча і солонувата. Берега озера порізані і круті. На берегах виражені тераси, що свідчить про неодноразове зниження рівня озера. Прибережні частини озера зарослі очеретом тотора, тому вода біля берегів має болотяний присмак. Щоб набрати чистої питної води, місцеві мешканці мусять віддалятися від берега на 150-200 м. Поопо, на відміну від Тітікаки, є солоним озером. Десагуадеро на своєму шляху перетинає соляні нашарування, і розчиняючи їх, приносить в озеро Поопо солону воду, до того ж жодна річка із Поопо не витікає. Глибина озера не перевищує 3 м. Воно характеризується різкими коливаннями розмірів і рівня води (до 20 м) в залежності від випадання атмосферних опадів. Маракайбо воно лежить в тектонічній улоговині на узбережжі  Карибського моря і, на зразок лагуни, з’єднано з морем вузькою мілководною (2-4 м) протокою, по якій під час припливів в нього можуть заходити морські судна. Береги низовинні, заболочені. Звичайні глибини озера складають 9 м, проте в південній частині вони сягають 250 м. Вода в озері прісна і лише під час припливів дещо осолонюється. Маракайбо – унікальне за запасами нафти озеро. На його дні пробурені понад 4 тис. нафтових свердловин. Тому часто його називають нафтовим центром Латинської Америки.