Звідки пішла назва подорожник

Є декілька  легенд про те, як були відкриті лікувальні властивості подорожника. Одного разу дві змії грілись на сонечку. Раптом із-за повороту виїхала повозка. Одна змія встигла уповзти з дороги, а інша затрималась, і колесо переїхало її. Люди, які сиділи в повозці, побачили, як перша змія, яка залишилася неушкодженою, уповзла, та незабаром повернулася з листом подорожника, яким вилікувала ту змію, яка постраждала. Цей випадок  ніби-то  і наштовхнув людей на думку про можливості використання рослин для лікування ран. Не менш цікавою  є  і  така легенда:Жив на світі старенький дідусь. Про нього йшла слава, що він володіє живою водою. В той час помирав царський син, ніхто не міг його вилікувати. Тоді придворні розповіли про дідуся-знахаря. Цар наказав його привести до палацу. Старий погодився вилікувати царського сина. Але поспішаючи на  допомогу, впустив посудину з живою водою. Знахар впав на землю і гірко заплакав. Раптом він побачив, що на місці пролитої води проглянула з землі рослина, яка промовила: “Я забрала твою живу воду. Бери мене і спасай хворих”. І дідусь вилікував царського сина.З тих пір і росте при дорогах цілюща трава — подорожник.