Қазақ тiлi
272*. Знайдіть вставні слова і речення і виділіть Ix комами.
I. 1. Мабуть то й буде ідеальне суспільство майбутнього, коли потребою для кожгіої людини стане робити для іншої тільки щось добре, приємне, корисне, може навіть самопожертовне. (О. Гончар.) 2. He можна кажуть людині помолодшати, а подобрішати завжди можна. (О. Гончар.) 3. Всяке трапитись може на довгім віку. (О. Підсуха.) 4. Ти мене, кохана, проведеш до поля, я піду — і може більше не прийду. (М. Рильський.) 5. Невже і справді неминучість є у чергуванні радості і лиха? (77. Перво-майський.) 6. Справді краще в ріднім краю хоч і кості пою-жить, ніж в чужині в супокою, хоч би і в достатку, жить. (І. Франко.) 7. Трудно розказати, для чого власне нам потрібна мрія і що вона таке, та певне в світі ніхто живий без мрії не прожив. (Леся Українка.) 8. На жаль світ побудований так. що щастя людства здобувається ціною чиїхсь страждань. (О. Довженко.)
273*. Перепишіть, виділяючи потрібними розділовими знаками вставлені речення.
1. Там батько, плачучи з дітьми а ми малі були і голі, не витерпів лихої долі, умер на панщині. (Т. Шевченко.\ 2. А Ярема страшно глянуть по три, по чотири так і кладе. (Т. Шевченко.)
3. А все-таки її люблю, мою Україну широку, хоч я по їй і одинокий бо, бачте, пари не найшов аж до погибелі дійшов. (Т. Шевченко.) 4. Я вийшов за садок гілля обторкало мої плечі та шапку, полишивши на них білі пухнасті квітки з снігу, і став дивитися на дорогу, котрою в’їхав позавчора до цього села. (Григір Тютюнник.) 5. Взагалі Данилко за багато років приятелювання з пасічником помітив, що той не любить бувальщин «Я таке й без тебе знаю, надивився», а все навертає розмову на щось незвичайне, дивовижне, хоч воно й вигадане. (Григір Тютюнник.) 6. Незнайомий подививсь в очах його щось тепле, чоловічне! на мене глянувг він ласкаво. (П. Тичина.)
