Дипломная работа: Формування умінь молодших школярів розв язувати складені задачі

Розділ 1. Проблема формування умінь розв’язувати задачі у теорії та практиці

1.1 Математичні задачі у початковій школі як педагогічний засіб

У навколишньому житті виникає безліч таких життєвих ситуацій, які пов’язані з числами і потребують виконання арифметичних дій над ними. Це задачі. Під математичною задачею розуміють будь-яку вимогу обчислити, побудувати, довести що-небудь, що стосується кількісних відношень і просторових форм, створених людським розумом на основі знань про навколишній світ.

Арифметичною задачею називають вимогу знайти числове значення деякої величини, якщо дано числові значення інших величин і існує залежність, яка пов’язує ці величини як між собою, так і з шуканою.

Задача 1. Дітям для посадки виділили 15 саджанців яблуні і 10 саджанців сливи. Скільки всього саджанців виділили дітям?.

Задача 2. Легкова машина була в дорозі 4 год і їхала зі швидкістю 56 км за годину. Яку відстань проїхала машина?

Задача 3. У магазині продали два сувої ситцю. За перший сувій виручили 18грн, а за другий у 2 рази більше. Скільки грошей виручили за другий сувій?

Ось зразки задач, які розв’язують діти в початковій школі. Що спільного в цих задачах?

Насамперед кожна задача включає числа відомі і шукані. Числа в задачі характеризують чисельності множин або значення величин, виражають відношення або є абстрактними числами.

Кожна задача має умову і запитання. В умові задачі зазначають зв’язки між даними числами, а також між даними і шуканим, ці зв’язки і визначають вибір відповідних арифметичних дій. Запитання визначає, яке число є шуканим.

Розв’язати задачу – означає розкрити зв’язки між даними і шуканим, задані умовою задачі, на основі чого вибрати, а потім виконати арифметичні дії і дати відповіді на запитання задачі.

У системі навчання учнів початкових класів загальноосвітньої школи переважають арифметичні задачі. Задачі на побудову, найпростіші доведення, а також завдання логічного порядку займають порівняно незначне місце.

Задачі мають як і навчальні, так і виховні та розвиваючі функції.

Навчальні функції задач спрямовані на формування системи математичних знань, умінь та навичок на різних етапах її засвоєння. Початкове розкриття змісту арифметичних дій здійснюється за допомогою відповідних операцій над множинами. Засобом переходу від операцій над множинами предметів до дій над натуральними числами є задачі. Розв’язуючи задачі, учні спираються на уявлення про предмети, які згадуються в умові, але оперують уже числами.

Текстові задачі, що відображають конкретні ситуації, використовуються для ознайомлення учнів з певними математичними поняттями та закономірностями, для з’ясування взаємозв’язків між словом і символом. У деяких випадках формування теоретичних знань через задачі може бути організоване у вигляді проблемної форми навчання.

Навчальні функції задач виявляються також в процесі контролю знань і математичного розвитку учнів. Самостійне розв’язування учнями задач як засіб оберненого зв’язку (учень – учитель) дає змогу виявляти вміння правильно обирати і виконувати арифметичні дії, робити висновок про розвиток мислення школярів.

Виховні функції задач дають змогу пов’язати навчання з життям, ознайомити учнів з пізнавально важливими фактами, виховують у дітей свідоме ставлення до навчання, любов до Батьківщини, бажання зробити власний внесок у загальну справу.

Під розвивальними розуміють функції задач, спрямовані на формування в учнів науково-теоретичного, зокрема функціонального, стилю мислення, на оволодіння ними прийомами розумової діяльності. У процесі розв’язування задач учні виконують різні розумові операції (аналіз, синтез, конкретизація і абстрагування, порівняння, узагальнення), висловлюють судження і міркування.

Усі арифметичні задачі за кількістю дій, які треба виконати, щоб їх розв’язати, поділяють на прості і складені. Задачу, для розв’язування якої треба виконати одну арифметичну дію, називають простою.

Задачу, для розв’язання якої потрібно виконати дві чи більше пов’язаних між

собою арифметичних дій, називають складеною.

Розв’язування задачі – це процес перетворення її умови, який здійснюється на основі знань з тієї галузі, до якої належить задача, певних загальнологічних правил. У найбільш загальному плані можна сказати, що цей процес складається з таких етапів: ознайомлення із змістом задачі; аналіз задачі і пошук плану розв’язування; здійснення знайденого плану розв’язування (розв’язування); з’ясування, що здобутий результат задовольняє умову задачі (перевірка розв’язування); аналіз розв’язування (обґрунтування прийомів розв’язування, розгляд інших способів розв’язування). Для початкової школи здебільшого виділяють такі етапи: ознайомлення із змістом задачі; відшукання способу розв’язування; розв’язування задачі; перевірка розв’язування і відповідь.

Ознайомлення із змістом задачі. Усвідомлення змісту задачі – необхідна умова її розв’язання. Учень не повинен приступати до розв’язування задачі, не зрозумівши її. Тому ознайомлення із задачею містить і опанування її змісту, і перевірку усвідомлення його дітьми.

Учень ознайомлюється із змістом задачі зі слів учителя або самостійно. При фронтальному ознайомленні вчитель читає задачу двічі. Першого разу читають з метою ознайомлення з її змістом у цілому. Другого разу задачу читають частинами і так, щоб кожна частина містила певну смислову “одиницю” тексту. Поділ задачі на частини здебільшого передбачає виділення окремих числових даних її. Під час другого читання нових задач доцільно на дошці виконувати їх короткий запис.

Учень зможе успішно розв’язати задачу, якщо розумітиме значення слів і виразів, з яких її побудовано.

Вибір ілюстрації до задачі, повнота її аналізу, ступінь самостійності учнів під час розв’язування залежить від новизни і складності самої задачі. При цьому треба мати на увазі, що основна навчальна мета – розвинути в учнів уміння самостійно розв’язувати текстові задачі – досягається тривалою практикою розв’язування задач і з використанням наочності, так і без неї.

Мета використання ілюстрації – виявити величини, про які йдеться в задачі, та з’ясувати зв’язки між ними. Поширеною формою ілюстрації задачі є короткий запис задачі (схематичний, табличний) чи малюнок, які фіксують у зручній для сприймання формі величини (дані і шукані), допомагають розкрити залежності між ними. Схематичне зображення якого-небудь виду задач не обов’язково повинно мати єдину форму. Варто показувати дітям різні форми короткого запису однієї і тієї самої задачі чи задач одного виду.

Задача. Дівчинка зірвала з одного дерева 5 груш, а з другого 4 груші. 7 груш вона віддала брату. Скільки груш в неї залишилося?

Зірвала – 5 г. і 4 г.