Дипломная работа: Формування умінь молодших школярів розв язувати складені задачі

Заміна запитання. Вимога щодо запитання до задачі здебільшого подається у двох формах: питальній (Скільки залишилося?... Скільки стало?... Яка довжина?... Чому дорівнює?...) та ініціативній (Знайти…, обчислити…, визначити…).

В підручниках з математики більшість задач містить слово “скільки”. Тому в учнів виникає неправильне уявлення про запитання. Потрібно показувати учням – каже Ірина Василівна, – різні формулювання тієї самої вимоги. Для цього варто час від часу перебудовувати запитання. Наприклад, замість “Скільки витратили всього тканини?” можна сказати:

– Чому дорівнює загальна витрата тканини?

- Яка загальна витрата тканини?

- Знайти загальну витрату тканини.

- Обчислити загальну витрату тканини.

Цю роботу, за словами вчительки потрібно розпочинати з 1 класу. “Спочатку запитання без слова “скільки” пропоную я, а учні формулюють його, вводячи це слово. Згодом даю завдання: “Скажіть цю вимогу іншими словами”, або – “Сформулюйте запитання, не змінюючи умову і розв’язання.”

Тетяна Дорофєєва, вчитель початкових класів школи №6, м. Каховка, Херсонської області, має свою точку зору на питання – як навчити школярів

розв’язувати задачі. Ось що вона радить:

“ Насамперед слід навчити дитину складати короткий запис задачі, бо саме він допомагає відокремити шукане число від даних, встановити залежність між ними, правильно пояснити кожну дію, знайти правильний хід розв’язання. Форма короткого запису задачі залежить від умови, отже, учні повинні вміти вибирати опорні слова, орієнтуючись на головне слово в запитанні.

Так, у задачах на знаходження остачі діти, прочитавши запитання, швидко знаходять опорне слово залишилося . Спочатку можна практично показати, що це означає. Час від часу, слід пропонувати й такі умови, де є слово “залишилося”, але задачу треба розв’язувати не відніманням, а додаванням. Так діти вчаться брати до уваги не тільки окремі слова, а весь зміст задачі.” Ось, наприклад, такі задачі:

Задача 1. У Гната було 7 чистих зошитів. Три зошити він списав. Скільки чистих зошитів залишилося у Гната?

Задача 2. З минулого року в Олі залишилося 7 зошитів у клітинку і 3 зошити у лінійку. Скільки всього зошитів залишилося в Олі?

Відшукавши в запитанні другої задачі слово “залишилося”, учні міркують і доходять висновку, що це слово не є головним, бо з величинами нічого не траплялося, вони як і були, так і залишилися. І знаходять інше головне слово – “всього”. Отже, і опорні слова в цій задачі інші: зошити в лінійку і в клітинку.

“Щоб пояснити дію, учні мають знайти у короткому записі знак питання або два числа. Ця дія виконана, і провівши пальчиком вліво, прочитати слово. Якщо короткий запис зроблений у вигляді таблиці – відповідно вгору – вбік.

Щоб виділити у складеній задачі просту, числа, з’єднані в умові словами і , а (в значенні і ), краще записувати поруч біля головного слова і негайно об’єднувати їх в одне число. Біля слова має стояти одне число. Якщо їх два – величина в задачі не відома, її треба знайти негайно.

Щоб навчити дітей складати числовий вираз до розв’язаної задачі, варто запропонувати їм такий алгоритм.

1. Знайдіть останню дію в задачі (підкресліть).

2. Подивіться на перше число останньої дії. Чи було воно в умові відоме? Так? Запишіть його.

3. Ні? Подивіться, як його одержали. Перепишіть той вираз (приклад), але без відповіді.

4. Перепишіть дію.

5. Аналогічно міркуйте над другим числом останньої дії.”

Отже, аналіз короткого запису показує відношення величин і допомагає у виборі дії.

Розділ 2. Методика навчання молодших школярів розв’язуванню складених задач

2.1 Методичні підходи до опрацювання складених задач

Згідно з чинним законодавством в учнів початкової школи на уроках математики мають формуватися уміння розв’язувати прості і складені задачі різних видів. Шкільна практика свідчить про те, що найбільші труднощі викликають у дітей складені задачі.

У першому класі діти ознайомлюються з поняттям “задача”, вчаться розв’язувати прості задачі; у другому класі вводять нові задачі, які розв’язуються двома діями – це перші складені задачі. До цього, розв’язуючи задачу, учні одразу відповідали на її запитання, виконавши лише одну арифметичну дію. Під час розв’язування складених задач для відповіді на запитання слід виконати кілька арифметичних дій

Таким чином, потрібно спеціально готувати учнів до того, що не завжди, розв’язуючи задачу, можна одразу відповісти на ї запитання., тому що одне із числових значень поки що невідоме. З цього витікає необхідність ґрунтовної підготовчої роботи до введення задач на дві дії і продуманої методики вивчення поняття “складена задача” та подальшого формування у дітей умінь розв’язувати такі задачі.

Розв’язування складених задач – непростий за своєю структурою процес, що охоплює кілька елементарних дій: