Дипломная работа: Формування умінь молодших школярів розв язувати складені задачі

Залишилося – ?

Задача. На столі лежало 4 зелених олівців і кілька червоних. Всього було 8 олівців. Скільки червоних олівців лежало на столі?

Червоних – ?

Зелених – 4 8

Задача. З однієї яблуні зірвали 5 кошиків яблук, а з другої – на 2 кошики більше. Скільки кошиків яблук зірвали з другої яблуні?

5

2

Задача. З 14 м полотна пошили 7 наволочок. Скільки таких наволочок можна пошити з 8 м полотна?

Норма на одну наволочку	Кількість наволочок	Кількість тканини
Однакова	7 ?	14 м 8 м

Короткий запис задачі – це засіб навчання, а не складова частини програми з математики.

Аналіз задачі і відшукання способів її розв’язування. Пошук способу розв’язування задачі здебільшого здійснюється у процесі розбору задачі від числових даних до запитання (синтетичний) або від запитання до числових даних (аналітичний). Детальніше про ці способи відшукання результату йтиме мова пізніше. Скажемо кілька слів про негативні сторони цих способів розв’язання задачі. Спосіб розбору від числових даних до запитання для дітей легший, але застосування його може дати зайві проби. Спосіб розбору задачі від запитання до числових даних більш цілеспрямований щодо складання плану розв’язання задачі, тут треба мати на увазі не одну яку-небудь дію, а хід міркування в цілому. Однак для задач на три і більше дій він громіздкий.

Щоб навчити учнів користуватися цими способами, треба спочатку пояснити їх, навести зразки, виконати аналіз кількох задач, а потім зробити повторний аналіз задач після їх розв’язання.

Розв ’язування задачі. Розв’язування складеної задачі – це виконання арифметичних дій відповідно до складеного плану.

Задачі розв’язують усно або письмово: усно – це без запису арифметик дій у зошит, письмово – із записом дій у зошитах. При усному розв’язанні учні здебільшого повідомляють тільки відповіді або коментують виконання кожної дії і повідомляють відповідь. Усне розв’язання задач часто проводять в умовах ігрової ситуації.

При письмовому розв’язанні учні розв’язують задачу з записом її у зошити і одночасним письмовим чи усним коментуванням пояснення до дії. З різними формами пояснення учитель ознайомлює учнів поступово. Обсяг письмових пояснень збільшується в міру оволодіння дітьми навички письма.

Перевірка розв’язання і відповідь. Перевірити розв’язок задачі – це з’ясувати, правильне воно чи ні. У початкових класах доцільно поступово запроваджувати такі прийоми перевірки: встановлення відповідності результату і умови; розв’язування задачі різними способами; складання і розв’язування обернених задач; порівняння відповіді з певним даним числом.

1.2 Психолого-педагогічні передумови використання задач у початковій школі

Урок математики це не просто урок, на якому вчаться рахувати, складати вирази і розв’язувати задачі, а це ще й потужний механізм, який розвиває у дитини такі психологічні показники як логічне мислення, пам'ять, уяву (фантазію), здібностей.

Мислення. Одним із важливих завдань математики у початкових класах є розвиток пізнавальних здібностей школярів, ведучу роль при цьому відіграє розвиток мислення дитини. Завдання полягає в тому, щоб навчити дітей спостерігати і порівнювати, виділяти риси відмінності та схожості в порівнювальних об’єктах.

Прийоми розумової діяльності відіграють важливу роль у навчанні учнів і зокрема у розв’язанні проблеми “вчити – вчитися”. Розвиток розумових здібностей, в тому числі і розвиток мислення, є компонентом загальної задачі математичної освіти. Що розуміють під терміном “математичне мислення”? (Це процес опосередкованого узагальненого пізнання людиною предметів і явищ об’єктивної діяльності у їх суттєвих властивостях, зв’язках і відношеннях).

Часто стверджують, що уже саме вивчення математики розвиває мислення. Дійсно, більшість психологів, дидактів та вчителів-практиків визнають, що озброєння учнів знаннями та їх розумовий розвиток, включаючи розвиток мислення, здійснюється разом, оскільки формування і розвиток мислення проходять тільки в процесі засвоєння та застосування знань. Але С.В. Рубінштейн вказував, що не можна підпорядкувати проблему розвитку мислення проблемі засвоєння знань. Кожна із цих проблем має самостійне значення та свій шлях реалізації.