Дипломная работа: Організаційно-єкономічна характеристика сільскогосподарського підприємства на прикладі соняшника

Фондозабезпеченість також в господарстві зростає і в 2005 році порівняно з 2003 роком збільшилась на 123,61%, або на 0,17 тис.грн. Причина в тому, що зменшується кількість площі сільськогосподарських угідь з одночасним ростом вартості фондів.

Хоча вирішальне значення в господарстві належить основним виробничим фондам, найважливішу функцію по безперебійному обслуговуванню виробництва виконують оборотні засоби.

Оборотні засоби – це сукупність грошових коштів, які вкладені в оборотні фонди і фонди обігу. Забезпеченість господарства оборотними фондами наведено в таблиці 1.5.

Таблиця 1.5 – Показники ефективності використання оборотних засобів в ТОВ «Тур»

Показники 2003 р. 2004 р. 2005 р. Відхилення 2005 року від 2003 року
+, - %
1 2 3 4 5 6

Виручка від реалізації,

тис. грн.

2136,3 3559,9 3218 1081,7 150,63
Середньорічна вартість оборотних засобів, тис. грн. 2186,6 2141,7 2362,7 176,1 108,05
Коефіцієнт оборотності 0,98 1,66 1,36 0,38 138,78
Коефіцієнт закріплення 1,02 0,6 0,73 -0,29 -71,57
Трудомісткість 1 обороту, днів 367 217 265 -102 -72,21

Розглянувши таблицю 1.5 можна зробити висновки, що середньорічна вартість оборотних засобів зросла на 108,05%, або на 176,1 тис. грн.. в 2005 році відносно 2003 року. Поряд з цим зростає коефіцієнт оборотності і зменшується коефіцієнт закріплення, свідчить, що господарство покращує свою діяльність, бо число оборотів оборотних засобів протягом року склало 1,66, зменшується коефіцієнт закріплення, що свідчить про зменшення матеріальних витрат. Час, протягом якого оборотні засоби повертаються господарству зменшився на 91 день і складає 217 днів. Виробництво в сільському господарстві не можливо без трудових ресурсів. Трудові ресурси – це частина населення, яка має сукупність фізичних і духовних здібностей, що дають змогу працювати. В господарстві до трудових ресурсів належать особи, які уклали з ним трудові угоди, зараховані до складу працівників і працюють в їхній галузі виробництва.

Забезпечення господарства робочою силою і рівень її використання в господарстві наведено в таблиці 1.6.

Таблиця 1.6 – Забезпечення ТОВ «Тур» робочою силою і рівень її використання на протязі 2003-2005 рр.

Показники 2003 р. 2004 р. 2005 р. Відхилення
+, - %
Середньорічна численність працівників, чол. 311 286 282 -29 -90,68
Кількість працездатних чоловік. в місцевості 656 671 702 46 107,01
Затрати праці, тис. люд. год. 210,8 202,3 201,7 -9,1 -95,68
Відпрацьовано люд. год. на 1 середньорічного працівника 677,8 707,3 715,2 37,4 105,52
Коефіцієнт використання річного фонду робочого часу 0,33 0,34 0,35 0,02 106,06
Припадає на 1 працездатн. с/г угідь, га 17,2 18,9 18,7 1,5 108,72
Рілля, га 16,9 18,2 17,8 0,9 105,33
Умовних голів тварин, гол. 4 5 5 1 125

Дані в таблиці 1.6 свідчать про те, що чисельність працівників в господарстві поступово зменшується. В 2005 році порівняно з 2003 роком чисельність робітників зменшилась на 90,68% або на 29 чоловік. Це обумовлене тим, що працездатні робітники виділились в фермерські господарства. Затрати праці в 2005 році порівняно з 2003 роком зменшились на 95,68%, або на 9,1 тис. люд-год , це викликане скороченням працівників, але відпрацьованих люд-год на 1 середньорічного працівника зросли так, як зі скороченням чисельності працівників збільшилось навантаження на тих працівників, які залишились в господарстві. Коефіцієнт використання річного фонду робочого часу в звітному році порівняно з базисним зріс на 106,06%, але цей показник все одно лишається дуже низьким і каже неефективне використання річного фонду робочого часу бо складає він 0,35. оптимальний варіант повинен бути наближений до одиниці. Забезпечення стабільного або достатнього продовольчого постачання зумовлене необхідністю збільшення виробництва.

Одним з таких шляхів є інтенсифікація. [3] Під інтенсифікацією розуміють напрямок розширеного відтворення, при якому зростання розміру виробництва продукції досягається на основі підвищення кваліфікації робочої сили, посилення стимулів праці, вдосконалення організації виробництва, впровадження ефективних засобів виробництва. (Таблиця 1.7.)

Таблиця 1.7 – Економічна оцінка ефективності інтенсифікації сільськогосподарського виробництва

Показники 2003 р. 2004 р. 2005 р. Відхилення
+, - %
1 2 3 4 5 6
Отримано валової пр-ції 3494,8 4752,5 5267,7 1772,9 150,7
- на 1 га с/г угідь, грн. 607,6 877,8 1005,8 398,3 165,6
- на 1000 грн. осн. фондів, грн. 643,7 921,3 760,9 117,2 118,2
- на 1000 грн. виробничих витрат, грн. 1114,3 1379,2 1064,3 -50 -95,51
- на 1 середньорічного працівника, грн. 10703 18766 15770 5067 147,3
Отримано валового доходу: 8455,4 5679,6 13614,4 5159 161,01
- на 1 га с/г угідь, грн. 147 104,9 260 113 176,9
- на 1000 грн. осн. фондів, грн. 152,1 97,6 232,9 80,8 153,1
- на 1000 грн. виробн. витрат, грн. 263,3 146,1 325,8 62,5 123,7
- на 1 середньор. працівника, грн. 2528,6 1987,8 4828 2299,4 190,9
Отримано прибутку, тис. грн. 289,4 83,4 802,2 412,8 206
- на 1 га с/г угідь, грн. 67,7 15,4 153,2 85,5 226,3
- на 1000 грн. осн. фондів, грн. 70,1 14,3 137,2 67,1 195,7
- на 1000 грн. віробнич. витрат, грн.. 121,3 21,4 191,9 70,6 158,2
- на 1 середньорічного працівника, грн. 1164,9 291,3 2843,9 1679 244,1
Рівень рентабельності, % 12,13 2,14 19,19 7,06 -
Норма прибутку, % 4,92 1,05 9,77 4,85 -

Аналізуючи дані таблиці 1.7 ми можемо побачити, що валова продукція в 2005 році відносно 2003 року збільшилось на 1 га сільськогосподарських угідь на 165,6%, або 398,3 грн. Це пов’язане з тим що в 2005 році було вироблено продукції найбільше, а також одночасно зменшується кількість сільськогосподарських угідь. Теж саме відбувається з іншими показниками, але на 1000 грн. виробничих витрат валової продукції в 2005 році зменшилось 95,51%, або на 50 грн. Це пов’язане з тим, що в 2005 році виробничі витрати були вищими. Але ріст валової продукції в 2005 році перевищив ріст виробничих витрат в цьому ж році, тому прибуток на тис. грн. виробничих витрат в 2005 році збільшився на 18,2%, також на одного середньорічного робітника по відношенню 2005 року до 2003 року на 244,1% більше прибутку. Це зумовлене збільшенням навантаження на 1 працівника.


2. АНАЛІЗ ВИРОБНИЦТВА СОНЯШНИКА

2.1 Значення і задачі аналізу

Соняшник – провідна олійна культура в Україні. Соняшникова олія – висококалорійний харчовий продукт. Цінними є ненасичені жирні кислоти, вміст яких в олії в середньому досягає 90%, а з них біологічно найкорисніша для людини ліколева (55-60%). Обсяг виробництва соняшнику є одним з основних показників, який характеризує його виробництво. Від його величини залежать обсяг реалізації продукції соняшнику, рівень його собівартості, сума прибутку, рівень його рентабельності, а також і стан господарства в цілому.

Собівартість продукції є також вадливим показником економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. В ньому синтезуються всі сторони господарської діяльності, акумулюються результати використання всіх виробничих ресурсів. Від рівня собівартості продукції залежить також сума прибутку і рівень рентабельності, фінансовий стан підприємства і його платоспроможність, темпи розширеного виробництва, рівень роздрібних цін на сільськогосподарську продукцію. [1]

В ході аналізу вирішуються наступні задачі:

- дістається систематичний контроль за виконанням плану виробництва соняшнику;

- виявляється вплив факторів на обсяг виробництва соняшника;

- виявляються внутрішньогосподарські резерви підвищення виробництва соняшника;

- оцінюється діяльність господарства по використанню можливостей підвищення виробництва соняшника з врахуванням об’єктивних і суб’єктивних факторів;

- розробляються заходи по засвоєнню виявлення резервів збільшення виробництва соняшника. [1]

Аналіз допомагає виявити слабкі і сильні сторони в розвитку сільськогосподарського виробництва і слугує засобом збільшення об’єму виробництва, покращення якості продукції, підвищення продуктивності праці і зниження собівартості.

2.2 Аналіз наявності і динаміки площ під соняшником

Кількість посівних площ визначає основні напрямки розвитку галузей в цілому, оскільки при їх розробці визначаються пропорції між окремими сільськогосподарськими культурами. Співвідношення між ними залежить від урожайності, розміщення культур у сівозміні, потреб народного господарства, економічних умов. [5]

Задачею аналізу є оцінка стану, структури і рівня використання земельного фонду, виявлення резервів подальшого покращення використання земель, збільшення виходу продукції з одиниці земельної площі і шляхів їх реалізації.

Вихід продукції залежить від структури земельних площ.

Таблиця 2.1 - Динаміка і структура посівних площ сільськогосподарських культур в ТОВ «Тур»

Види культур 2003 р. 2004 р. 2005 р. Відхилення
Площа, га Структура, % Площа, га Структура, % Площа, га Структура, % +, - %
Зернові і бобові без кукурудзи 1727 47,3 1634 49,9 1504 48,21 -223 -87,09

У тому числі

Озимі зернові

1068 29,25 1093 33,38 992 31,79 -76 -92,88
Кукурудза на зерно 250 6,85 212 6,47 198 6,35 -52 -79,2
Ярі зернові 659 18,05 541 16,52 512 16,41 -147 -77,69
Соняшник на зерно 1080 29,58 900 27,49 1012 32,44 -68 -93,70
Багаторічні трави 330 9,04 330 10,08 330 10,58 0 100
Однорічні трави 30 ,82 25 0,76 25 0,8 -5 -83,33
Кукурудза на силос і зелений корм 234 6,41 173,5 5,29 249 7,98 15 106,41
Всього посівів с/г культур 3651 100 3274,5 100 3120 100 -531 -85,46

Аналізуючи дані таблиці ми бачимо, що посівів сільськогосподарських культур зменшилось на 531га, або на 85,46%. Це зумовлене тим, що в господарстві поступово відбувається скорочення земельних угідь. Тому і доводиться скорочувати кількість площ відведених на посіви, їх структура одночасно зі скороченням земельних угідь також змінюється у відповідності.

2.3 Аналіз виконання плану і динаміки виробництва продукції.

К-во Просмотров: 283
Бесплатно скачать Дипломная работа: Організаційно-єкономічна характеристика сільскогосподарського підприємства на прикладі соняшника