Дипломная работа: Територіальна організація туристичної галузі Північної та Латинської Америки

1.Європейський (всі країни Європи, країни колишнього СРСР, Туреччина, Кіпр й Ізраїль).

2.Американський (всі країни Північної й Південної Америки).

3.Азіатсько-Тихоокеанський (АТР, всі країни Східної й Південно-Східної Азії, Австралія й Океанія).

4.Близькосхідний (країни Південно-Західної Азії, Єгипет і Лівія).

5.Африканський (всі країни Африки за винятком Єгипту й Лівії).

6.Південноазіатський (країни Південної Азії) [32].

Статистика ВТО дозволяє не тільки оцінити сучасне положення макрорегіонів у світовому туризмі, але й простежити динаміку змін (Рис.1.).

Рис. 1. Динаміка чисельності туристів по регіонам світу [27]

З даних діаграми видно, що для всіх шести туристських макрорегіонів світу характерна поступальна динаміка розвитку, що не виявляє протягом останніх десятиліть жодного сильного «збою». І проте темпи росту чисельності туристів (і доходів від туризму) у перерахованих макрорегіонах не були однаковими. Тому їхній рейтинг у загальносвітових показниках піддавався змінам, що наочно демонструє діаграма. У результаті, якщо в 1970 році у світі було тільки два великих туристських макрорегіони - Європа й Америка, які приймали 94% всіх міжнародних туристів, то в 2000р. до них додався третій, Азіатсько-Тихоокеанський регіон, де темпи росту туристських потоків виявилися найбільш високими. У результаті нині вже на три цих макрорегіони доводиться 92% від світової чисельності туристів, тоді як на інші три регіони - усього 8%. Відповідно вони забезпечують й 95% всіх грошових надходжень від міжнародного туризму.

Американський макрорегіон, як випливає з наведених вище даних, по масштабах міжнародного туризму поступається тільки Європі. Деяке зниження його частки в чисельності туристів і доходів пояснюється не тим, що він став губити свою привабливість, а тим, що темпи розвитку туристського бізнесу в першу чергу в АТР, виявилися значно більш високими. В Америці, як й у Європі, переважає внутрірегіональний туризм (майже 3/4 всіх прибуттів), а головними центрами приваблення туристів були й залишаються країни Північної Америки - США й Мексика, при значному домінуванні США, які володіють найрозвиненішою у світі туристською інфраструктурою. Південна Америка приймає значно менше туристів.

Не більш чим 1/4 всіх міжнародних туристів, що відвідують Америку, приїжджає з інших регіонів світу. У першу чергу до них відноситься Азія і Європа, а з окремих країн - Великобританія і Японія. Ці інтуристи також направляються переважно в США, Канаду й Карибський басейн.

Регіональний розподіл міжнародних туристських потоків у головних рисах склався давно. З початку масових туристських обмінів по теперішній час на світовому ринку туризму помітно виділяється Європа (58,7% чисельності туристів в 2000 р.). Цей регіон користується великою популярністю в самих європейців, а також жителів США й Канади. Другу позицію довгі роки утримує Америка (19,3% чисельності туристів в 2000 р.). Європа й Америка, насамперед Північна, є ключовими туристськими регіонами. На них приходиться 4/5 всіх туристських прибуттів у світі [60].

У ХХІ столітті територіальна структура міжнародного туризму буде продовжувати змінюватися при збереженні колишніх тенденцій розвитку. За прогнозами ВТО на 2020 рік, Європа буде утримувати домінуючі позиції на ринку туризму (44,8% від загальної кількості міжнародних туристів). Азіатсько-Тихоокеанський регіон вийде на друге місце (27,3% від загальної кількості міжнародних туристів). Америка, перемістившись на щабель нижче, буде замикати трійку лідерів (17,7% від загальної кількості міжнародних туристів) [51](Рис.2; 3.).

Рис. 2 Географічна структура міжнародних туристських потоків на 2000рік, в’їздний туризм (за даними ВТО [51] ).

Рис. 3 Географічна структура міжнародних туристських потоків на 2020 рік, прогноз в’їздного туризму (за даними ВТО [51] ).

По даним Всесвітньої туристської організації (ВТО), за 2003 р. внесок туризму у світову економіку (валове виробництво послуг) оцінюється в 3,5 трлн. доларів, що еквівалентно 10,9 % світового валового внутрішнього продукту. Це дозволило туризму посісти третє місце після експорту нафти й автомобілів. За прогнозами експертів ВТО, поїздки у світі до 2010р зростуть в 2 рази й досягнуть мільярда туристських прибуттів.

Одним із традиційних туристичних центрів, які активно відвідують туристи, серед десятки країн світу, є країни які виділяються по доходах від туризму. США - посідає перше місце, на цю державу доводиться 15,21% доходу від загальносвітового рівня [40](див. додаток 1).

2.2 Ринок туристських послуг

В 2003 р. міжнародний туризм забезпечив понад 11% міжнародних інвестицій і вніс у бюджет держав у вигляді податків 302 млрд. доларів.

Сьогодні, завдяки науково-технічному прогресу, світ перетворився в єдиний простір, більші відстані перестали бути бар'єром для бажаючих зробити подорож. Туризм сприяє впровадженню й застосуванню передових технологій, викликає активізацію світового ринку товарів і послуг, сприяє інвестуванню засобів у різні сфери виробництва, допомагає вирішувати проблеми зайнятості й оздоровлення населення.

В основі сучасної туристської діяльності є ринок туристських послуг. На туристичному ринку послуг як у якісному, так й у кількісному відношенні становлять оплачувані відпустки робітників та службовців. Все більший інтерес до подорожей проявляють верстви населення із середнім статком: службовці, молодь, інтелігенція, представники дрібного й середнього бізнесу [12].

Міжнародні туристські зв'язки стали важливою складовою частиною світового процесу інтернаціоналізації соціально - економічних відносин. У багатьох країнах склалася й стабільно розвивається індустрія туризму, що має солідну матеріальну базу, що надає робочі місця мільйонам людей і взаємодіє практично з усіма галузями господарства. По даним World Travel and Tourism Counsel (WTTC) на 2003 р., у сфері туризму в цілому працювало 260 млн. чоловік. У туристському бізнесі перетинаються інтереси різних державних і приватних підприємств і служб, беруть активну участь банки, страхові компанії, торговельні фірми, клуби, акціонерні товариства. Туризм впливає на такі найважливіші галузі економіки, як транспорт і зв'язок, сільське господарство, будівництво, виробництво товарів народного споживання й інші, тобто виступає каталізатором економічного розвитку.

Туристська індустрія є значним чинником, що сприяє більш інтенсивному економічному розвитку багатьох районів земної кулі, які мають значні ресурси для розвитку туризму [56].

У країнах Північної й Латинської Америки туризм став великою самостійною галузз?