Дипломная работа: Використання народних прикмет природознавчого характеру на уроках "Я і Україна" в початковій школі

похолодає, а коли вмивається – на суху погоду”.

“Корови лягають спати на дворі – буде гарна погода,

під навісом - занегодить”.

“Худоба збивається докупи – на негоду”.

Достовірними прикметами вважали також зміни у рослинному світі:

“Якщо шишки високо на смереці – на довгу холодну зиму,

а якщо низько навпаки”.

“Рано жовтіє листя – рання зима буде”.

“Багато лушпиння на цибулі – буде люта зима”.

Спостерігаючи за життям рослин люди помічали, що окремі з них розкривають своє листя або квіти в теплу погоду і закривають в холодну.

“Квіти сильно пахнуть перед дощем”

“Квіти пахнуть здалека – на вітер”.

“Багато було пролісків – гарно вродить картопля”.

“Доки не розвилася жовта верба –

не висаджуй у ґрунт будь-якої рослини”.

Образ Місяця часто приваблював увагу людей. Особливо багато прикмет пов’язано з молодим місяцем, його появою на небі (“місяць-молодик”). Матері впевнені: якщо немовля народиться на молодика, то і в старості виглядатиме молодо. Повний місяць приносить багатство немовляті;

“Місяць блідий – буде дощ”.

“Райдужне коло навколо місяця-молодика – буде вітер і хмари”.

“Якщо місяць народився і водою обмився, незабаром задощить”.

“Круті роги взимку – на мороз, влітку на мокру погоду”.

Цікавим виступає у народних прикметах образ веселки . Здається кольори всіх зелених квітів відбилися в ній. Кольори веселки, її розміри та поява у різних кінцях неба багато про що говорить бувалому мандрівнику:

“Висока крута веселка – на погоду, низька і смугаста – на дощ”.

“Вечірня веселка обіцяє добру погоду, а ранкова на заході - мокру”.

“Червона веселка – спека і вітер”.

“Якщо веселку видно і після дощу, але вона швидко зникає –

на погожу днину”.

Річний календар українці поділили на чотири пори року, кожна з яких має свою систему свят. Левова частка цього набутку традиційно припадає на січень. З останнім місяцем зими у хліборобів було пов’язано багато прикмет. Особливо довіряли люди Стрітенню, оскільки в цей день начебто зустрічається зима з літом:

“Відлига на Стрітення – рання і тепла весна”.

“Якщо на стрітення холодно, то вже скоро весна”.