Дипломная работа: Використання народних прикмет природознавчого характеру на уроках "Я і Україна" в початковій школі

“Похмуро і без сонця – дошкулятимуть морози”.

“На Стрітення обертається птиця до гнізда, а хлібороб до плуга”.

Існує багато прикмет, які підтверджуються науковими даними. Помічено, що людина, хвора на ревматизм, з підвищеною нервозністю, хворим серцем або легенями краще за інших відчуває зміну погоди:

“ Коли руки або коліна ломить – буде переміна погоди”.

“Здорову людину опівдні знемагає сон – буде дощ”.

Цікавим і по-своєму мудрим є календарне регламентування шлюбних обрядів. Знавці весільних церемоній знають, що народна мораль чітко визначала строки їх проведення. Зокрема, заборонялося шлюбувати молодят у другій половині весни і протягом літа:

“Хто у травні звінчається, то буде вік маятися”.

“У травні оженився, то вік журився”.

“У маю розумний жениться, а дурна заміж йде

а в жовтні розумна заміж йде, а дурний жениться”.

Весілля, традиційно на Україні являло значну подію. Тому жовтень називали “весільником”, починаючи з Покрови (14 жовтня), дозволялося справляти весілля:

“Прийшла Пречиста – несе старостів нечиста,

а як прийде Покрова – зареве дівка, як корова”

“Покрова накриває траву листям, землю снігом,

воду льодом, а дівчат – шлюбним вінцем”.

Система народних прикмет має своєрідну струнку історичну структуру, яка включає в себе два головних історичних шари традиційної побутової культури, які визначають два типи української ментальності – землеробську:

“Сівбу визначають так: зацвіла ліщина – час сіяти моркву, мак;

запахтіла калина – сій огірки, гарбузи”

“З’явилися квіти на бузині – прийшла пора висівати льон”.

“Зацвіла горобина – пора братися за огірки й помідори”.

Козацький тип ментальності формувався на пріоритеті чоловіка-сильного, мужнього “лицаря”, на ідеї дороги, походу – на відміну від прив’язаності до землі та статусу жінки – символу стабільності й землеробської праці:

“У поле вирушай, козаче, вже весна соколом плаче”.

“Прийшла Покрова – сиди, козак, дома”.

“Копита в коней потіють – на тепло”.

“Коні жадібно їдять траву, форкають і хропуть – погода зіпсується”.

“Якщо кожух став гнучким і м’яким – чекай тепло й опадів”.

“Кінь лягає на землю – перед снігопадом”.

Аналізуючи зміст народних прикмет природознавчого характеру можна виділити такі загальні образи: космічні (зірки, місяць, хмари, небо, сонце); метеорологічні (туман, роса, веселка, дощ, вітер, гроза, грім); поведінка тварин, комах, риб, птахів; рослинний світ (квіти, дерева, кущі); спостереження за неживою природою (земля, вода, роса); пори року, місяці; людина і здоров’я; землеробські роботи.

1.2 Педагогічні можливості народних прикмет природознавчого характеру в умовах початкової школи