Мовознавці досліджували різні аспекти фразеології, але до сьогоднішнього дня немає єдиної класифікації фразеологізмів з погляду їхньої семантичної злитості. Уперше класифікацію фразеологічних одиниць із погляду їхньої семантичної злитості у французькій мові представив Ш. Баллі.С.И. Абакумов в 1936р. зробив спробу класифікувати російські фразеологічні одиниці з погляду їхньої структури, семантичної злитості й етимологічного складу. В.В. Виноградовим уперше була представлена синхронна класифікація фразеологічних одиниць російської мови з погляду їхньої семантичної злитості. А.И. Єфімовим в 1954р. у його монографії "Про мову художніх творів" дана класифікація фразеологічних одиниць із погляду стилістики. О.С. Ахманова в "Нарисах по загальній і російській лексикології" (1957) досліджувала структуру фразеологізмів. Більше повну класифікацію фразеологічних одиниць представив Н.М. Шанський у книзі "Фразеологія російської мови". Учений класифікував фразеологізми з погляду їхньої семантичної злитості, складу, структури, походження, експресивно-стилістичних властивостей.

2.1 Класифікація фразеологічних зворотів з погляду їхньої семантичної злитості

Перша класифікація фразеологічних одиниць із погляду їхньої семантичної злитості була запропонована Ш. Баллі, що виділив три типи фразеологізмів. В.В. Виноградов творчо переробив класифікацію Баллі. Як відомо, фразеологізми виникають із вільного сполучення слів, що вживається в переносному значенні. Поступово переносність забувається, стирається, і сполучення стає стійким. Залежно від того, наскільки стираються номінативні значення компонентів фразеологізму, наскільки сильно в них переносне значення, В.В. Виноградов розділив їх на три типи: "фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності й фразеологічні сполучення" [10, с.89].В.Н. Шанський запропонував класифікацію фразеологізмів, що складається із чотирьох груп, розроблену на основі класифікації В.В. Виноградова. Виходячи з вищесказаного, ми вважаємо за доцільне, у нашій роботі опиратися на класифікацію Шанського. Таким чином, з погляду семантичної злитості можна виділити чотири групи фразеологічних одиниць:

· фразеологічні зрощення

· фразеологічні єдності

· фразеологічні сполучення

· фразеологічні вислови

1. Фразеологічне зрощення - " це семантично неподільна фразеологічна одиниця, у якій її цілісне значення зовсім не співвідносне зі значеннями її компонентів" [26]. У фразеологічних зрощеннях слів з їхніми самостійними значеннями немає, тому значення фразеологізму не випливає зі значень окремих компонентів. Наприклад: "Poor fish " - безхарактерна людина; "true penny " - чесна й надійна людина; "cool beggar " - нахабна людина. Найвищий ступінь семантичної злитості обумовлений наступними факторами:

1. у їхній склад можуть входити так називані некротизмы - слова, які ніде, крім даного зрощення, не вживаються, незрозумілі внаслідок цього з погляду сучасної мови (“Peeping Tom " - дуже допитлива людина).

2. до складу зрощень можуть входити архаїзми (“Holier than thou ” - гордовитий, пихатий).

3. вони синтаксично нерозкладні;

4. у них неможлива в більшості випадків перестановка компонентів;

5. вони характеризуються непроникністю - не допускають у свій склад

додаткових слів.

2. Фразеологічна єдність - це таке стійке сполучення слів, у якому при наявності загального переносного значення чітко зберігаються ознаки семантичної роздільності компонентів. Нерозкладне значення фразеологічної єдності виникає в результаті злиття значень складових його слів у єдине узагальнено-переносне: "закинути вудку , тягти лямку , зарити талант у землю , сім п'ятниць на тижні , перша чарка колом ". Фразеологічні єдності допускають вставку інших слів: "тягти (службову) лямку ". Фразеологічна єдність семантично мотивована, має образність: "залазити у свою шкарлупу , кров з молоком , тримати камінь за пазухою , довести до білого жару ".

"Фразеологічні єдності трохи зближаються із фразеологічними зрощеннями своєю образністю, метафоричністю" [25, с.50]. Але на відміну від фразеологічних зрощень, де образний зміст розкривається тільки діахронно, у фразеологічних єдностях образність, переносність усвідомлюється з погляду сучасної мови. Недарма академік В.В. Виноградов вважає образність характерною ознакою тільки фразеологічних єдностей.

Характерні ознаки фразеологічних єдностей:

1. яскрава образність і можливість, що випливає звідси, збігу з паралельно існуючими словосполученнями (порівн.: to be narrow in the shoulders , to burn one's fingers , to burn bridges );

2. збереження семантики окремих компонентів (to put a spoke in smb. 's wheel );

3. неможливість заміни одних компонентів іншими (to hold one's cards close to one's chest );

4. емоційно - експресивна забарвленість відіграє вирішальну роль (to throw dust into smb. 's eyes , to paint the devil blacker than he is );

5. здатність вступати в синонімічні відносини з окремими словами або іншими фразеологізмами (to gild refined gold = to paint the lily ).

3. Фразеологічне сполучення - "це фразеологічна одиниця, у якій є слова, як з вільним значенням, так і із фразеологічно зв'язаним" [26]. Наприклад: "справжнісіньке пекло , скалити зуби , тріскучий мороз , насупити брови ".

Характерні ознаки фразеологічних сполучень:

1. у них припустима варіантність одного з компонентів (деякі не мають варіантів вільного словосполучення, але, проте є образними: bosom friend - задушевній друг, a bosom buddy - задушевний приятель);

2. можлива синонімічна заміна стрижневого слова (a pitched battle -

запекла сутичка, a fierce battle - люта сутичка);

3. можливе включення прикметників (he frowned his thick eyebrows , він

насупив густі брови);

4. допустима перестановка компонентів (a Sisyfean labor - Сізіфова праця, a labor of Sisyphus - праця Сізіфа);