Дипломная работа: Визначення особливостей фразеологічного звороту на позначення характеру людини в українській та англійській мовах
Фразеологічна калька - "це стійке сполучення слів, що виникло в мові в результаті дослівного перекладу іншомовного фразеологізму": "синя панчоха " (англ. Blue stocking). Останнім часом з'явилося ще трохи кальок англійських висловів: тіньовий кабінет (shadow cabinet), мильна опера (soap opera). Аналогійна картина спостерігається й в англійській мові - основну масу іншомовних запозичень становлять кальки з латинської й французької мов, хоча є запозичення й з інших мов. Наприклад: англійська ФЗ "to assume/put on air " є калькою французького вислову "se donner les airs " - задирати ніс, напускати на себе поважний вигляд. В окрему групу варто виділити кальки-інтернаціоналізми, тобто висловлювання видатних історичних діячів, цитати із всесвітньо відомих творів і т.д., які використаються в українській, англійській й ряді інших мов світу: "блудний син ", "to cast pearls before swine " - метати бісер перед свинями ; "to cherish a viper in one's bosom " - пригріти гадюку за пазухою ; "Buridan's ass " - буріданів осел .
Фразеологічна напівкалька - "це напівпереклад-напівзапозичення іншомовної фразеологічної одиниці - в англійській мові в основному з латинської - (частина компонентів фразеологізму перекладається, а частина запозичується без перекладу)". Наприклад: змішати карти - brouiller les cartes ;
2.5 Класифікація фразеологічних одиниць із погляду їхніх експресивно-стилістичних властивостей
Н.М. Шанський виділяє наступні групи фразеологічних одиниць з погляду їхніх експресивно-стилістичних властивостей:
· між стильові - це такі ФЗ, які широко вживаються у всіх стилях сучасної мови. Наприклад, годину втісі, а роботі час , common ground - загальні погляди, ідеї.
· розмовно-побутові ФЗ включають більшу частину фразеологічних скорочень, єдностей і прислів'їв: "to have steam coming out of one's ears " - бути в люті, "bright-eyed and bushy-tailed " - повний ентузіазму, що рветься в бій.
· книжкові ФЗ - це такі, які використаються переважно в художній літературі, у публіцистичному або офіційно-діловому стилі. Наприклад, "каліф на годину ", "плакати в жилетку "
· архаїзми й історизми: "the Slough of Despond " - безнадійна зневіра, "to read the runes " - проникати у суть явищ.
2.6 Крім вище згаданих класифікацій, існує класифікація ФЗ в комунікативному аспекті
Комунікативна лінгвістика - це комплексна інтегральна наука, прагнуча дати адекватний опис всіх аспектів функціонуючої мови - його звукової сторони, лексичної і фразеологічної систем і граматичної будови.
Всі одиниці системи мови створюються для виконання мовою його основної функції і тому несуть на собі печать комунікативної предназначеності.
Вивчення ідіом в широкій парадигмі комунікативної лінгвістики як одиниць з яскраво вираженою комунікативно-прагматичною предназначеністю дозволить, як нам здається, пролити світло на їх онтологічні властивості. Комунікативний аналіз ідіом припускає опис всіх їх "складових" - вміст, структури і вживання в мові - у світлі виконання ними комунікативної функції, що розуміється як інтегральне ціле: формування і передача знань про реальну дійсність, комунікативну інтенцію того, що говорить і прагматичний ефект. У центрі нашої уваги знаходяться проблеми семантики у всьому їх комплексі, оскільки саме через семантику розкривається комунікативна суть мови.
Комунікативну лінгвістику цікавлять, перш за все, ті мовні одиниці, в яких реалізуються комунікативний сенс.
Номінативно-комунікативна характеристика ФЗ припускає їх дослідження в семітологічному і власне лінгвістичному аспектах, які знаходяться у відносинах тісного взаємозв'язку.
Семітологічний аспект аналізу охоплює наступний круг питань: мовні функції ФЗ; їх змістовна структура в плані співвідношення концептуального ядра і коннотації; об'єкт номінації фразеологізму; репертуар учасників реальної дійсності, що покриваються ідіомами; логіко-психологічні операції і процеси, що лежать в основі формування ФЗ, і їх відтворення в актах мовотворення. Власне лінгвістичний підхід до фразеологічної семантики пов'язаний з виявленням специфіки значення фразеологізму, як особливого типу мовленнєвого значення; визначенням типу фразеологічної номінації в плані співвідношення з об'єктивною дійсністю; виявленням типових категоріально-граматичних (частиномовних) значень в класі ідіом, типології фразеологічних предикатів та ін.
Знакове значення ідіом.
Знакове значення фразеологізму, його семітологічна цінність виявляються в декількох планах: він узагальнює результати пізнавальної діяльності людини, дає найменування пізнаному предмету, повідомляє про нього і виражає відношення до нього того, хто говорить. У змісті фразеологізму як мовного знаку слід розрізняти наступні інгредієнти: зміст, властивий даному фразеологізму, категоріально-семантичний зміст, властивий семантичним категоріям фразеологізмів (наприклад, значення особи і предмету у власних одиниць, дії, стану, процесу у дієслівних і т.п.), і граматичний, властивий найкрупнішим класам мовних одиниць (частиномовне значення) (Уфімцева А.А. 1970, с.135, 1980 с.64 і слід.).
Основу знакового значення ідіом складають сигніфікативний, денотативний і коннотативний компоненти.
Під денотатом ми розуміємо клас об'єктів, виділених на основі яких-небудь ознак і співвідношуваних з мовним знаком; під сигніфікатом - поняття про цей клас предметів; під референтом - об'єкт, співвідношуваний з мовним знаком в його конкретному мовному вживанні.
Структура фразеологічного значення багато в чому ізоморфна структурі лексичного значення (Маслов Ю.С. 1975, с.111-124). Відмінності торкаються перш за все типу когнітивного змісту, детермінованого типом предметів реальної дійсності, а також співвідношення змістовних компонентів їх значущості в структурі фразеологічного значення. У системі мови, поза реалізацією в мові, на перший план виступає сигніфікативний компонент фразеологічного значення, який є абстрактним загальним поняттям (Кондаков Н.І. 1971, с.11) - поняття про ознаки, властивих цілим класам предметів: властивостях, якостях стану предметів, діях, ними здійснюваних відносинах між предметами і т.п. Сигніфікат ідіоми, як правило, не елементарний, не "аморфний", він складається з мінімальних смислових компонентів - сем, які можуть бути розділені на диференціальні і недиференціальні.
Денотатами фразеологізмів можуть бути дії, стан предметів, ознаки дії, властивості, ознаки предметів, зокрема різні психічні (інтелектуальні і емоційні) процеси і стан людини.
Вольний козак - вільна, ні від кого не залежна людина
Серпанкова панночка - зніжена, не пристосована до життя людина.
Тертий калач - дуже досвідчена людина, яку важко провести.
страховисько горохове - нікчемна людина, що служить загальним сміховиськом.
Мокра курка - безвільна, безхарактерна людина;
Прагматичний (коннотативний) компонент фразеологічного значення.
Обов'язковим елементом ФЗ є так звана коннотація - додатковий зміст слова (або виразу), його супутні семантичні або стилістичні відтінки, які накладаються на його основне значення, служать для виразу різного роду експресивно-емоційно-оцінних обертонів і можуть додавати вислову урочистість, грайливість, невимушеність, фамільярність і т.п. (Ахманова О.С. 1969, с. 203-204).
У поняття коннотаціи включаються також різноманітні фонові знання етнічного і історичного характеру, що не зачіпають сигніфікативного значення мовних одиниць, але що маркірують його в національно-культурному відношенні (Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. 1980, с.15 і слід.).
Здатність ФЗ виражати прагматику мови дозволяє говорити про наявність у їх змісті прагматичного значення.
Прагматичне значення, на нашу думку, це зміст мовних/мовленнєвих одиниць (або частина цього змісту), який характеризує того, хто говорить відповідно до соціально і психологічно значущих параметрів його особи і орієнтовано на реципієнта.