Книга: Топогеодезична привязка силами і засобами артилерійських підрозділів
Відповідь : – 36,6¢= – 0–10,2.
б) Рішення за допомогою таблиці 3.
1. Використовуючи формули 3.3, 3.4 або таблицю 2, визначити довготу осьового меридіану зони, в якій знаходиться дана точка: =45°.
2. Обчислити величину = 44°13,0¢ – 45° = – 0°47¢ = –47¢
3. По значенню широти 51°17,1¢ пн. ш. та значенню = – 47¢ по таблиці 3 визначити – 0–10,2 маючи на увазі, що для точок з північною широтою зближення меридіанівмає той же знак, що і значення .
Відповідь : – 0–10,2.
3.3 Визначення зближення меридіанів по графіку
Вхідними даними для визначення зближення меридіанів по графіку є повні прямокутні координати точки, для якої визначається g , округлені:
Х – до десятків кілометрів;
Y– до кілометрів (без номера зони).
Приклад : Визначити зближення меридіанів по графіку для точки з координатами: Х=75 00 180, Y= 3 423 980.
1. Визначити вхідні дані:
Х=7 500 км.
Y=424 км
2. По вхідним величинам увійти в графік, точку перехрестя винести вліво і прочитати значення g = – 1°40¢ (g = – 0–28)
4. Визначення величини магнітного схилення та оцінка магнітометричного стану місцевості
4.1 Визначення величини магнітного схилення
Величина магнітного схилення року визначення обчислюється по даним карти за формулою:
, (4.1)
де: – магнітне схилення поточного року;
– магнітне схилення року видання карти (вказується в текстовій довідці у лівому нижньому куті карти);
– річна зміна магнітного схилення в кутових хвилинах (вказується в текстовій довідці у лівому нижньому куті карти, західна – має знак «– «, східна – має знак «+»);
– кількість років, що минули від року видання карти до поточного року.
4.2 Оцінка магнітометричного стану місцевості
Оцінка магнітометричного стану місцевості проводиться з метою встановлення можливості застосування магнітної стрілки бусолі для визначення дирекційних кутів орієнтирних напрямків у даному районі.
В якості основної характеристики магнітометричного стану місцевості приймається максимальне значення градієнта магнітного схилення , яке визначається по ізогонам – лініям однакового магнітного схилення, що зображаються на картах масштабу 1:1 000 000 та 1:500 000 пунктирними лініями малинового кольору або порівнянням магнітних схилень двох суміжних карт крупного масштабу.
а) Визначення по карті масштабу 1:1 000 000 або 1:500 000.
1. Нанести на карту межі району, магнітометричний стан якого оцінюється (мал. 1).
2. Виміряти найкоротшу відстань S км (через позначений район) між сусідніми ізогонами, значення магнітного схилення яких відрізняється на 1° (0–17).
3. Обчислити максимальне значення градієнта магнітного схилення за формулою:
. (4.2)
б) Визначення по двом суміжним листам карт.
1. Визначити для поточного року величини магнітного схилення і для кожного листа карти по формулі 4.1.
2. Виміряти відстань між центрами листів карт S км .