Книга: Топогеодезична привязка силами і засобами артилерійських підрозділів
де: – поправка на зміну зближення меридіанів, визначається з таблиці 1, взята по модулю;
– поправка на перехід із зони в зону, вибирається по значенню абсциси Х в км старого району з таблиці 4, взята по модулю.
У формулі 5.4 верхні знаки – при переході із заходу на схід, нижні знаки – при переході зі сходу на захід. Таблиця 4.
Таблиця для визначення поправкидо диреційного кута за перехід в суміжну зону
хб | Da | хб | Da | ||||
градуси | D 10 км |
поділки кутоміра | градуси | D 10 км |
поділки кутоміра | ||
2 000 | 1°51,7¢ | 0,54¢ | 0–31 | 5 000 | 4°15,1¢ | 0,39¢ | 0–71 |
2 100 | 1 57,1 | 0,53 | 0–33 | 5 100 | 4 19,0 | 0,39 | 0–72 |
2 200 | 2 02,4 | 0,53 | 0–34 | 5 200 | 4 22,9 | 0,39 | 0–73 |
2 300 | 2 07,7 | 0,53 | 0–35 | 5 300 | 4 26,8 | 0,37 | 0–74 |
2 400 | 2 13,0 | 0,53 | 0–37 | 5 400 | 4 30,5 | 0,37 | 0–75 |
2 500 | 2 18,3 | 0,52 | 0–38 | 5 500 | 4 34,2 | 0,37 | 0–76 |
2 600 | 2 23,5 | 0,52 | 0–40 | 5 600 | 4 37,9 | 0,35 | 0–77 |
2 700 | 2 28,7 | 0,51 | 0–41 | 5 700 | 4 41,4 | 0,35 | 0–78 |
2 800 | 2 33,8 | 0,51 | 0–43 | 5 800 | 4 44,9 | 0,34 | 0–79 |
2 900 | 2 38,9 | 0,51 | 0–44 | 5 900 | 4 48,3 | 0,34 | 0–80 |
3 000 | 2 44,0 | 0,50 | 0–46 | 6 000 | 4 51,7 | 0,32 | 0–81 |
3 100 | 2 49,0 | 0,50 | 0–47 | 6 100 | 4 54,9 | 0,32 | 0–82 |
3 200 | 2 54,0 | 0,49 | 0–48 | 6 200 | 4 58,1 | 0,32 | 0–83 |
3 300 | 2 58,9 | 0,49 | 0–50 | 6 300 | 5 01,3 | 0,30 | 0–84 |
3 400 | 3 03,8 | 0,49 | 0–51 | 6 400 | 5 04,3 | 0,30 | 0–85 |
3 500 | 3 08,7 | 0,48 | 0–52 | 6 500 | 5 07,3 | 0,29 | 0–85 |
3 600 | 3 13,5 | 0,47 | 0–54 | 6 600 | 5 10,2 | 0,28 | 0–86 |
3 700 | 3 18,2 | 0,47 | 0–55 | 6 700 | 5 13,0 | 0,28 | 0–87 |
3 800 | 3 22,9 | 0,47 | 0–56 | 6 800 | 5 15,8 | 0,26 | 0–88 |
3 900 | 3 27,6 | 0,46 | 0–58 | 6 900 | 5 18,4 | 0,26 | 0–88 |
4 000 | 3 32,2 | 0,45 | 0–59 | 7 000 | 5 21,0 | 0,25 | 0–89 |
4 100 | 3 36,7 | 0,45 | 0–60 | 7 100 | 5 23,5 | 0,25 | 0–90 |
4 200 | 3 41,2 | 0,45 | 0–61 | 7 200 | 5 26,0 | 0,23 | 0–91 |
4 300 | 3 45,7 | 0,44 | 0–63 | 7 300 | 5 28,3 | 0,23 | 0–91 |
4 400 | 3 50,1 | 0,43 | 0–64 | 7 400 | 5 30,6 | 0,22 | 0–92 |
4 500 | 3 54,4 | 0,42 | 0–65 | 7 500 | 5 32,8 | 0,21 | 0–92 |
4 600 | 3 58,6 | 0,42 | 0–66 | 7 600 | 5 34,9 | 0,20 | 0–93 |
4 700 | 4 02,8 | 0,42 | 0–67 | 7 700 | 5 36,9 | 0,20 | 0–94 |
4 800 | 4 07,0 | 0,41 | 0–69 | 7 800 | 5 38,9 | 0,20 | 0–94 |
4 900 | 4 11,1 | 0,40 | 0–70 | 7 900 | 5 40,7 | 0,18 | 0–95 |
5.4 Визначення поправки бусолі за даними карти
Поправка бусолі за даними карти - визначається по формулі:
,(5.5)
де: g – зближення меридіанів для даної точки, визначається по формулам 3.1, 3.2 або по графіку;
– магнітне схилення поточного року; визначається по формулі 4.1.
Поправка бусолі, що визначена за даними карти, не може використовуватися для визначення дирекційних кутів орієнтирних напрямків, бо вона не враховує інструментальну поправку D, тобто:
. (5.6)
Інструментальна поправка D може бути визначена як різниця поправки бусолі, визначеної на місцевості по формулі 5.1 і визначеної за даними карти по формулі 5.5 для однієї і тієї ж точки:
, (5.7)
а потім у новому районі додається зі своїм знаком до поправки бусолі, визначеної за даними карти за формулою 5.5.
6. Основні елементи геодезичних обчислень
Основними елементами обчислень є:
– перехід від дирекційного кута одного напрямку до дирекційного кута другого напрямку, що визначається з цієї ж точки;
– визначення величини горизонтального кута по дирекційним кутам напрямків, що утворюють цей кут;
– рішення прямої та оберненої геодезичної задачі на площині;
– вирішення трикутника;
– визначення величини зближення меридіанів;
– перехід від істинного або магнітного азимуту до дирекційного кута;
– визначення висот точок.
6.1 Перехід від дирекційного кута одного напрямку до дирекційного кута другого напрямку, що визначається з цієї ж точки.
Дирекційний кут напрямку, що визначається дорівнює дирекційному куту відомого (вихідного) напрямку плюс горизонтальний кут, відрахований за годинниковою стрілкою від відомого напрямку до напрямку, що визначається:
(АВ) = (АС) + Ð1
Якщо отриманий дирекційний кут перевищує 360° (60–00), то його зменшують на цю величину.
Горизонтальний кут дорівнює різниці дирекційних кутів правого та лівого напрямків, що складають кут: