Контрольная работа: Моделювання станів транзистора 2Т909Б
Таблиця 2. Залежність ІК від ІБ та UКЕ для транзистора 2Т909Б, отримана по рівнянню моделі.
Iб | Uк-э | Y | Ymod | Delta^2 |
0,05 | 0,2 | 0,5 | 0,622065 | 0,0149 |
0,05 | 0,4 | 0,7 | 0,753084 | 0,002818 |
0,05 | 0,6 | 0,8 | 0,859469 | 0,003537 |
0,05 | 0,8 | 0,8 | 0,941222 | 0,019944 |
0,05 | 1 | 0,8 | 0,998341 | 0,039339 |
0,05 | 1,2 | 0,8 | 1,030827 | 0,053281 |
0,05 | 1,4 | 0,8 | 1,03868 | 0,056968 |
0,05 | 1,6 | 0,8 | 1,021899 | 0,049239 |
0,05 | 1,8 | 0,8 | 0,980486 | 0,032575 |
0,05 | 2 | 0,8 | 0,914439 | 0,013096 |
0,1 | 0,2 | 1 | 1,030545 | 0,000933 |
0,1 | 0,4 | 1,5 | 1,35301 | 0,021606 |
0,1 | 0,6 | 1,8 | 1,636018 | 0,02689 |
0,1 | 0,8 | 2,1 | 1,879569 | 0,04859 |
0,1 | 1 | 2,3 | 2,083663 | 0,046802 |
0,1 | 1,2 | 2,5 | 2,248299 | 0,063353 |
0,1 | 1,4 | 2,6 | 2,373479 | 0,051312 |
0,1 | 1,6 | 2,7 | 2,459202 | 0,057984 |
0,1 | 1,8 | 2,7 | 2,505468 | 0,037843 |
0,1 | 2 | 2,7 | 2,512276 | 0,03524 |
0,15 | 0,2 | 1,2 | 1,324743 | 0,015561 |
0,15 | 0,4 | 2 | 1,838922 | 0,025946 |
0,15 | 0,6 | 2,5 | 2,293215 | 0,04276 |
0,15 | 0,8 | 2,9 | 2,687621 | 0,045105 |
0,15 | 1 | 3,1 | 3,02214 | 0,006062 |
0,15 | 1,2 | 3,3 | 3,296773 | 1,04E-05 |
0,15 | 1,4 | 3,5 | 3,511519 | 0,000133 |
0,15 | 1,6 | 3,7 | 3,666378 | 0,00113 |
0,15 | 1,8 | 3,9 | 3,761351 | 0,019224 |
0,15 | 2 | 4 | 3,796437 | 0,041438 |
0,2 | 0,2 | 1,2 | 1,504657 | 0,092816 |
0,2 | 0,4 | 2,6 | 2,21082 | 0,151461 |
0,2 | 0,6 | 3 | 2,83106 | 0,028541 |
0,2 | 0,8 | 3,4 | 3,365378 | 0,001199 |
0,2 | 1 | 3,8 | 3,813774 | 0,00019 |
0,2 | 1,2 | 4 | 4,176248 | 0,031063 |
0,2 | 1,4 | 4,3 | 4,4528 | 0,023348 |
0,2 | 1,6 | 4,5 | 4,643429 | 0,020572 |
0,2 | 1,8 | 4,7 | 4,748137 | 0,002317 |
0,2 | 2 | 4,9 | 4,766922 | 0,01771 |
0,25 | 0,2 | 1,2 | 1,570289 | 0,137114 |
0,25 | 0,4 | 2,6 | 2,468703 | 0,017239 |
0,25 | 0,6 | 3,5 | 3,249553 | 0,062724 |
0,25 | 0,8 | 4 | 3,91284 | 0,007597 |
0,25 | 1 | 4,4 | 4,458564 | 0,00343 |
0,25 | 1,2 | 4,7 | 4,886724 | 0,034866 |
0,25 | 1,4 | 4,9 | 5,197321 | 0,0884 |
0,25 | 1,6 | 5,2 | 5,390354 | 0,036235 |
0,25 | 1,8 | 5,4 | 5,465824 | 0,004333 |
0,25 | 2 | 5,5 | 5,423731 | 0,005817 |
0,3 | 0,2 | 1,2 | 1,521638 | 0,103451 |
0,3 | 0,4 | 2,6 | 2,612571 | 0,000158 |
0,3 | 0,6 | 3,8 | 3,548695 | 0,063154 |
0,3 | 0,8 | 4,4 | 4,330007 | 0,004899 |
0,3 | 1 | 4,8 | 4,95651 | 0,024495 |
0,3 | 1,2 | 5,2 | 5,428201 | 0,052076 |
0,3 | 1,4 | 5,4 | 5,745083 | 0,119082 |
0,3 | 1,6 | 5,7 | 5,907153 | 0,042912 |
0,3 | 1,8 | 5,9 | 5,914414 | 0,000208 |
0,35 | 0,2 | 1,2 | 1,358704 | 0,025187 |
0,35 | 0,4 | 2,6 | 2,642426 | 0,0018 |
0,35 | 0,6 | 3,8 | 3,728484 | 0,005115 |
0,35 | 0,8 | 4,8 | 4,61688 | 0,033533 |
0,35 | 1 | 5,3 | 5,307611 | 5,79E-05 |
0,35 | 1,2 | 5,6 | 5,80068 | 0,040272 |
0,35 | 1,4 | 5,9 | 6,096085 | 0,038449 |
0,35 | 1,6 | 6,1 | 6,193827 | 0,008803 |
0,35 | 1,8 | 6,3 | 6,093905 | 0,042475 |
0,4 | 0,2 | 1,2 | 1,081487 | 0,014045 |
0,4 | 0,4 | 2,6 | 2,558265 | 0,001742 |
0,4 | 0,6 | 3,8 | 3,788922 | 0,000123 |
0,4 | 0,8 | 4,9 | 4,773457 | 0,016013 |
0,4 | 1 | 5,6 | 5,511869 | 0,007767 |
0,4 | 1,2 | 6 | 6,00416 | 1,73E-05 |
0,4 | 1,4 | 6,3 | 6,250328 | 0,002467 |
0,4 | 1,6 | 6,6 | 6,250374 | 0,122238 |
Порівняємо наші результати, а саме експериментальні з отриманими по рівнянню моделі. Для цього побудуємо вольт-амперні характеристики та поверхні, що відображають поведінку нашої системи.
Рис. 4. ВАХ транзистора 2Т909Б, побудована по експериментальним даним
Рис. 5. ВАХ транзистора 2Т909Б, побудована на основі модельних даних
Рис. 6. Поверхня станів транзистора 2Т909Б, побудована по експериментальним даним
Рис. 7. Поверхня станів транзистора 2Т909Б, побудована на основі модельних даних
Приймаємо, що дисперсія експерименту σy 2 = 0,05 А.
Домноживши матрицю коваріацій на σy 2 отримаємо (табл. 3):
Таблиця 3 Матриця коваріацій помножена на σy 2
σy 2 ·(ХТ ·Х)-1
Тепер значущість коефіцієнтів регресії можна оцінити за допомогою критерія Стьюдента. Скористаємось наступною формулою:
Табличне значення критерію Стьюдента для числа ступенів свободи n0 = 8 – 1 = 7, складає tт = 2,365. Оцінимо статистичну значущість кожного з коефіцієнтів:
tp0 | 0,38988226 |
tp1 | 2,01166266 |
tp2 | 0,23743137 |
tp3 | 2,46416891 |
tp4 | 2,87342414 |
tp5 | 0,54897414 |
tp6 | 0,42926849 |
tp7 | 0,47464611 |
tp8 | 1,62850119 |
Як видно із отриманих значень tp для кожного з коефіцієнтів, порівнявши їх з табличним значенням 2,365, помітно, що коефіцієнти tp3 , tp4 менше табличного значення. Але вони є статистично зв’язаними з іншими коефіціентами, а значить вони є статистично значущими і не мають бути рівними нулю. Також матриця коваріацій не є ортогональною.
Отже модель залишається незмінною, а саме:
Y’ = 0,144+ 7,649Iб -0,185 Uке + 20,066Uке Iб – 24.0314Iб 2 – 0.193Uке 2 –
–1,604Uке 2 Iб + 8,677Iб 2 Uке – 14,015Uке 2 Iб 2
На основі отриманих значень моделі обчислимо дисперсію:
σмод 2 = ,
де k – кратність дублювання,
N – кількість дослідів,
d – кількість значущих коефіцієнтів моделі.
σмод 2 = 2,4113 / (76-2) = 0,03258.
Перевіримо статистичну гіпотезу про адекватність моделі станів транзистора 2Т909Б за допомогою критерію Фішера.