Контрольная работа: Моделювання станів транзистора 2Т909Б
Міністерство освіти і науки України
Національний технічний університет України
«Київський політехнічний інститут»
Кафедра КЕОА
Розрахунково-графічна контрольна робота
з курсу:
«Моделювання станів транзистора 2Т909Б»
Об’єкт дослідження
Кремнієвий епітаксіально-планарний транзистор n-p-n типу 2Т909Б. Залежність струму колектора (Iк , А) від напруги колектор-емітер (Uке , В) і струму бази (Iб , А).
Структура | n-p-n |
Макс. напр. к-е при заданному тоці и заданному сопр. в цепи б-э.(Uкэr макс),В | 60 |
Максимально допустимий ток к (Iк макс,А) | 4 |
Гранична частота коефіціента передачі тока fгр,МГц | 500.00 |
Максимальна розсіювальна потужність (Рк,Вт) | 54 |
Корпус | KT-15 |
Мета дослідження
Дослідити характер залежності струму колектора Iк від напруги на колекторно-емітерному переході Uке і струму бази Іб для вихідних ВАХ транзистора.
Актуальність дослідження
Транзистори широко використовуються в електронних приладах в якості підсилювачів. Вони виготовляються з метою застосування в якійсь конкретній області. Досліджуваний транзистор 2Т909Б (потужний, високочастотний, кремніевий, епитаксиально-планарний, структура n-p-n, використовуеться у широкополосних підсилювачів потужності)
Метод дослідження
Дослідження двофакторного виробничого процесу проводиться за допомогою метода регресійного аналізу. Його особливістю є те, що стан технічної системи описують функцією багатьох аргументів. Числове значення функції – параметр оптимізації Y, що залежить від факторів xi , i = 1, 2 …. m, де m – номер фактора. Множина можливих сполучень факторів і їхніх значень визначає множину станів технічної системи.
Факторами можуть бути як незалежні змінні так і функції одного або декількох факторів (повнофакторний регресійний аналіз).
Функціональний зв’язок параметру Y з факторами xi моделюють поліномом (рівнянням регресії):
Y = b0 + b1 x1 + b2 x2 +...+ bn xn + b12 x1 x2 + b13 x1 x3 +…bn-1,n xn-1 xn + …+ bn+k x1 2 + bn+k+1 x2 2 + … + bm xn 2 + … = b0 + b1 x1 + b2 x2 +... + bn xn +... + bm xm +… (1),
де x1 , x2 , x3 ,..., xn – фактори,
b0 , b1 , b2 ,…, bn – коефіцієнти.
Коефіцієнти регресії bi визначають, виходячи з критерію мінімізації суми квадратів різниці між експериментально встановленими значеннями параметра yj і модельним значенням параметра yjmod у всіх експериментальних точках j = 1, 2, 3... N, де N – кількість дослідів. Необхідною умовою існування мінімуму є рівність . Вона визначає наявність екстремуму функції похибки апроксимації . Оскільки верхньої межі функція не має (похибка може бути як завгодно великою), умова є достатньою умовою існування мінімуму. Рівність нулю частинних похідних визначає систему n рівнянь з n невідомими, якими є коефіцієнти bi рівняння регресії. Після розкриття дужок, зведення подібних членів і перегрупування одночленів система рівнянь набуває вигляду:
Ліву частину системи рівнянь можна представити добутком трьох матриць (XT X)B, а праву добутком двох матриць XT Y,
де Х – матриця умов,
XT – транспонована матриця Х,
В – матриця коефіцієнтів,
--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--