Маса 1 л розчину 1,03∙1000 = 1030 г .

В 1л розчину має бути m = 0,1∙111 = 11,1г CaCl₂ , а в невідомому об’ємі V _розч буде 55,5 г . Звідси

Якщо у 1030 г розчину міститься 11,1 г CaCl₂ , то у 100 г буде ТомуС_% = 1,08 % .

Кількість моль-екв. CaCl₂ в 1 л розчину моль-екв . Отже,

С_Н = 0,2 н .

№ 10

В задачі потрібно знайти масу NaOH, необхідну для приготування 0,2 л 15% розчину NaOH густиною 1,12 г/мл, як також знайти молярну та нормальну концентрації розчину

Молярна маса М (NaOH) = 23 + 16 + 1 = 40 г/моль ; еквівалент рівний 1 моль ; еквівалентна маса Е (NaOH) = 40 г/моль-екв .

Маса 1 л розчину 1,12∙1000 = 1120 г .

Концентрація 15% означає, що у 100 г розчину має знаходитись 15 г NaOH, а у 1120 г (в 1 л ) його має бути

Для приготування 0,2 л розчину треба взяти

Маса(NaOH) = 168∙0,2 = 33,6 г .

Кількість молей NaOH в 1 л розчину Тому,

С_М = 4,2 М .

Кількісь моль-екв. NaOH в 1 л розчину моль-екв . Отже,

С_Н = 4,2 н .

№ 11

Що собою уявляє: а) якісний аналіз у розчині та “сухий” метод аналізу; б) макро-, мікро- та напівмікроаналіз?

У переважній більшості випадків аналізовану речовину переводять спочатку в розчин, потім визначають окремі компоненти – іони або молекули. Так наприклад, для визначення іонів калію в солі KCl останню розчиняють у воді, і, за допомогою певних, характерних для іонів калію, реакцій визначають їх присутність.Поруч з цим, наявність ряду іонів можна встановити, не переводячи речовину в розчин. Так, щоб виявити натрій, невелику кількість речовини на платиновій дротинці вносять у безбарвне полум’я. Якщо в досліджуваній речовині присутній натрій, полум’я забарвиться в жовтий колір. Наявність іонів амонію також можна встановити, не переводячи речовину в розчин. Досить розтерти дослідний зразок з вапном або лугом. При наявності іонів амонію з’явиться характерний запах аміаку. Такий метод називають“сухим” .

Метод, коли для аналізу беруть 0,1–1,0 г речовини, називають макроаналізом .Якщо для аналізу беруть менше 0,01 г речовини, такий метод називають мікроаналізом .Проміжні значення маси досліджуваної речовини (від 0,01 до 0,1 г) визначають метод напівмікроаналізу .

№ 12

Поняття про аналітичну реакцію. Чутливість, селективність та специфічність аналітичної реакції. Навести приклади

Аналітичною називається реакція, за допомогою якої відкривають ті чи інші речовини (або іони) і/або встановлюють кількість речовини.

Найменша кількість речовини або іонів, яку можна виявити за допомогою тієї чи іншої реакції в даних умовах називається відкриваним мінімумом або чутливістю реакції. Ця величина дуже мала і позначається буквою γ (γ = 10^-6 г).

Чутливість не слід характеризувати лише абсолютною кількістю речовини. Має значення ще концентрація іона або речовини в розчині. Найменшу концентрацію іонів або речовини, при якій їх ще можна виявити, називають граничним розведенням .

Наприклад, треба встановити чутливість реакції

Fe³⁺ + 3SCN ↔ Fe(SCN)₃ .

Для цього готують розчин, в 500 мл якого міститься 1г-іон заліза. Відомо, що при розведенні в 20 разів в 1 краплі об’ємом 0,02 мл ще можна виявити іони заліза (ІІІ). Граничне розведення суть

Знаходимо відкриваний мінімум: , звідси

Селективність реакції – її вибірковість до тих чи інших речовин або іонів. Існують реакції, проведенню яких не заважають сторонні іони. Так, іони амонію можна виявити лугом.

Ця реакція, та їй подібні називаються специфічними . Високоспецифічних реакцій відомо надзвичайно мало .