Вступ.................................................................................................................... 3

1.Теоретичні аспекти аналізу рентабельності банку......................................... 5

1.1.Поняття рентабельності............................................................................. 5

1.2.Методичні підходи до аналізу рентабельності банку. Напрямки та показники аналізу.............................................................................................................. 9

1.3.Нормативна та інформаційна база аналізу рентабельності банку........ 13

2.Аналіз рентабельності АКБ „Приватбанк”................................................... 15

2.1.Економічна характеристика банку АКБ „Приватбанк”......................... 15

2.2. Аналіз рентабельності АКБ "Приватбанк"............................................ 23

3. Шляхи покращення рентабельності комерційного банку........................... 28

Висновок............................................................................................................ 31

Список використаної літератури...................................................................... 32

Додатки.............................................................................................................. 33

Вступ

Поглиблення банківської реформи в Україні та всебічне зміцнення на цій основі національної банківської системи, забезпечення на ділі її ефективної підтримки з боку держави розглядається як одне з пріоритетних завдань економічної політики на сучасному етапі.

На початковому етапі розвитку економіки незалежної держави спостерігалось послаблення рентабельності ко­мерційних банків. Причини цього були в бюджетно­му дефіциті, інфляції, зростанні цін, спаді вироб­ництва, зростанні неплатежів, що перейшло в платіжну кризу.

Є небагато можливостей впливу на кожен із названих процесів і на сукупність їх у цілому в прагненні подолати негативні наслідки розвит­ку економіки, а також послабити рентабельність банків. Обмежені можливості такого впливу має в своєму розпорядженні й кредитна система. Поглиблення банківської реформи в Україні та всебіч­не зміцнення на цій основі національної банківської систе­ми, забезпечення на ділі її ефективної підтримки з боку держави розглядається як одне з пріоритетних завдань еконо­мічної політики на сучасному етапі.

За таких умов банки провадили агресивну політику щодо залучення коштів юридичних і фізичних осіб та високоризиковану кредитну політику, а також активне інвестування коштів у державні цінні папери. Це надавало їм можливість стабільно отримувати значні прибутки і при цьому підтримувати достатній рівень ліквідності. Така ситуація в банківській сфері України панувала до середини 90-х років XX століття.

Стабілізація національної грошової одиниці суттєво вплинула на діяльність комерційних банків України. Відразу ж виявились "слабкі сторони" вітчизняної банківської системи, що стало причиною втрати окремими українськими банками ліквідності та рентабельності і як наслідок - їх банкрутства. За період з 1991 до 2005 р. в Україні припинили діяльність 122 комерційні банки, значна частина яких була ліквідована у другій половині 90-х років. За цих умов виникає потреба у впровадженні до практичної діяльності комерційних банків сучасних методів і підходів до управління їх рентабельністю.

Дана курсова робота присвячена дослідженню особливостей аналізу рентабельності та прибутковості комерційного банку. Предметом дослідження є особливості аналізу рентабельності комерційних банків, об’єктом дослідження аналіз рентабельності АКБ „Приватбанк”.

Мета дослідження – вивчити, на прикладі діючого вітчизняного банку, особливості процесу фінансового аналізу комерційного банку і рентабельності зокрема.

Робота складається із трьох розділів, в яких послідовно розглядається дана проблема.

1.Теоретичні аспекти аналізу рентабельності банку

1.1.Поняття рентабельності

Зміст будь-якої підприємницької діяльності складається в досягненні позитивного економічного ефекту у виді абсолютного показника прибутку чи відносного - рентабельності . Тим самим рентабельність виступає головним об'єктом і метою банківського фінансового менеджменту. Чим більше приділяється уваги рентабельності, тим успішніше функціонує банківська установа. У цьому зв'язку питання наукового управління рентабельністю являють собою актуальну проблему теорії і практики підприємницької діяльності.

Питання рентабельності постійно були і є предметом особливої уваги провідних вчених-фінансистів, аналітиків і практиків. Їм присвячені монографії, численні статті в періодичній пресі, спеціальні розділи і параграфи в навчальних посібниках по фінансовому менеджменту, зокрема, фінансовому аналізу. Але нажаль, дотепер іноді зустрічаються роботи і навіть навчальні посібники по аналізу фінансової діяльності банківської установи, що применшують і навіть, що цілком ігнорують настільки важливу тему. Подібне відношення до рентабельності дезорієнтує практиків-економістів і особливо менеджерів-фінансистів у складних ситуаціях сучасного економічного розвитку в країні, що ще в більшому ступені вимагає подальшого вивчення питань рентабельності й уніфікації існуючих концепції.

Як відомо, безпосереднім результатом діяльності комерційного банку є прибуток, але він часто дуже приблизно відбиває ефективність підприємницької діяльності. Більш точну оцінку функціонування банківської установи дає рентабельність. Це не просто статистичний, розрахунковий параметр, а складний комплексний соціально-економічний критерій. На відміну від прибутку, він характеризує ефективність фінансової діяльності будь-якого конкретного економічного суб'єкта, щодо всіх інших (індивідуальних підприємців, організацій, регіонів, окремих країн і світу в цілому), незалежно від розмірів і характеру економічної діяльності. Дана якість додає рентабельності, з одного боку, форму економічної категорії, що виражає економічні відносини між економічними суб'єктами з приводу результативності використання факторів капіталу, а з іншого боку - характер об'єкта й інструмента фінансового менеджменту. Розглянемо останню властивість докладніше.

У загальному виді рентабельність є відношення ефекту (результату) до витрат (ресурсів) діяльності банку. Звідси різноманіття форм вираження чисельника і знаменника створює велику кількість різних видів рентабельності, які можна систематизувати в такий спосіб (див. рис. 1.1).

Перша група показників, відбиваючи рівень рентабельності різних економічних суб'єктів суспільства від окремого приватного підприємця без утворення юридичної особи, підприємства, банку до країни, міждержавної організації, міжнародного регіону і світу в цілому, показує співвідношення і формування ефективності функціонування різних сфер економіки. Її роль полягає в забезпеченні соціально-економічної орієнтації, вибору напрямків руху і переливу капіталу з малоприбуткових і збиткових сфер (регіонів, країн) у більш дохідні. Реальний процес інвестицій будується на механізмі розрахунку середніх норм рентабельності підприємницької діяльності з врахуванням конкретних специфічних особливостей соціально-економічного розвитку того чи іншого суб'єкта.

Рентабельність економічних суб'єктів і сфер економіки (приватний підприємець, підприємство, банк, регіон, галузь, країна, і т.д.) відбиває характер ефективності їхньої діяльності. Кожен вищестоящий рівень служить середньою нормою для нижчестоящого. При цьому загальнонаціональна і світова норми виступають кінцевими орієнтирами результативності при виборі виду і напрямків розвитку бізнесу.

Друга група представлена множиною параметрів у залежності від розмаїтості використовуваних ресурсів економічного суб'єкта.

Дана група характеризує рівень результативності використання ресурсів економічного суб'єкта, що складаються з двох, що випливають одна з іншої, форм руху вартості: сукупного капіталу й активів.

Перша відбиває вихідні вартісні позиції підприємницької діяльності й у першу чергу ефективність власного капіталу, а також позикового і залученого капіталу. Ці показники виражають інтереси власників капіталу і насамперед засновників, власників підприємства.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--