На аналітичному етапі визначають вид та необхідну кількість аналітичних таблиць, обирають методи аналізу, форми відображення динаміки та структури досліджуваних показників, роблять необхідні розрахунки.

На заключному етапі аналізу описують отримані результа­ти розрахунків, роблять висновки, готують аналітичні запи­ски, коментарі, доповіді. Слід зазначити, що результати ви­конаних аналітичних процедур не є єдиними і безумовними критеріями для остаточного висновку щодо фінансового стану банку. Процес аналізу можна порівняти з народжен­ням мистецького твору. "Матеріальної основи" аналізу для отримання коректних і достовірних даних часто недостатньо. "Домальовують" цілісний образ інтелект, логіка, досвід, на­лежний рівень кваліфікації того, хто зайнятий цією справою, а також додаткова інформація про об'єкт дослідження.

1.3.Нормативна та інформаційна база аналізу рентабельності банку

Інформаційними джерелами для аналізу діяльності банку є:

· балансовий звіт комерційного банку (форма 11 (місячна);

· звіт про кредитний портфель (форма 301 (місячна);

· звіт про залишки за депозитами (форма 341 (місячна);

· звіт про прибутки та збитки комерційного банку;

· звіт про дотримання економічних нормативів (форма 611)

· звіт про дотримання нормативів відкритої валютної по­зиції (форма 542);

· звіт про відкриті валютні позиції (форма 540, що розра­ховується на підставі даних 01 файла).

Аналізуючи фінансову звітність, підраховують середні по­казники ключових категорій балансового звіту за період, що покривається цими даними, та визначають:

· стан надходжень — за прибутком на середні активи та капітал;

· коефіцієнти приросту ключових показників (позик, де­позитів та капіталу);

· продуктивність роботи персоналу;

· отримані та сплачені середні процентні ставки;

· вартість посередництва.

За такого підходу для вироблення ключових індикаторів (показників) діяльності поєднують дані балансового звіту та звіту про фінансові результати, що не залежать від розміру банку, їх порівнюють із даними інших банків та між собою. Оскільки доходи й видатки аналізують щодо середніх активів та зобов'язань за період, охоплений звітом про фінансові ре­зультати, то можуть порівнюватися різні за тривалістю періоди часу.

Що стосується аналізу рентабельності комерційного банку, то основним інформаційним джерелом для нього є звіт про прибутки і збитки комерційного банку . Цей документ ґрунтується на концепції потоків: спо­чатку в ньому зазначають показники процентного доходу і до­ходу від платних послуг, від суми яких віднімають операційні витрати, потім відображають не операційні доходи чи витра­ти, резерви для покриття сумнівних кредитних вимог і по­датки, а насамкінець підсумовують чистий прибуток.

Основним нормативним документом, що регламентує проведення аналізу прибутковості і рентабельності комерційного банку є Інструкція Національного банку України про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційного банку. Згідно цього документу двома найбільш важливими показниками аналізу прибутковості банку є показники доходу на активи та доходу на капітал.

2.Аналіз рентабельності АКБ „Приватбанк”

2.1.Економічна характеристика банку АКБ „Приватбанк”

Приватбанк (далі "Банк") був зареєстрований як комерційний банк з обмеженою відповідальністю. У 2000 році він був реорганізований у закрите акціонерне товариство. Банк здійснює свою діяльність відповідно до ліцензії Національного банку України (НБУ) з березня 1992 року. Основна діяльність Банку включає надання банківських послуг юридичним і фізичним особам на території України.

Банк має 49 філій в Україні. Крім цього, Банк має філія на Кіпру, представництва в Алмати (Казахстан), Кишиневі (Молдова) і Москві (Росія). Юридична адреса головного офісу Банку:

Набережна Перемоги 50,

49094, Дніпропетровськ

Україна.

За станом на 31 грудня 2005 року в Банку нараховувалося 10 342 співробітника (2004 рік - 7 505 співробітників).

Умови, у яких функціонує Банк. Економіці України дотепер присущи особливості, характерні ринковій економіці, що зароджується. Вони включають, крім інших, наявність валюти, що не є вільно конвертованою за межами країни, низьку ліквідність державного і частки ринків боргових зобов'язань і капіталу, а також високого рівня інфляції до 2005 року.

Крім того, банківський сектор України особливо підпадає під вплив економічних умов і коливань валютних курсів. Серед проблем, що впливають на банки, що працюють в Україні, слід також зазначити необхідність подальшого розвитку законодавства з питань банкрутства, офіційних процедур реєстрації і використання застави, а також інші перешкоди законодавчого і фіскального характеру.

Перспективи майбутньої економічної стабільності в Україні в значній мірі залежать від ефективності економічних заходів, прийнятих урядом, а також від юридичних, регулятивних і політичних змін, що не можуть контролюватися Банком.

Крім того, економічні умови продовжують обмежувати обсяг діяльності фінансових ринків. Ринкові ціни можуть не відображати вартість активів, що мала би місце на ефективному й активному ринку з великою кількістю продавців і покупців, готових здійснювати відповідні операції. Тому керівництво, при необхідності, використовувало всю наявну інформацію для коректування ринкових даних з метою як можна кращого розрахунку справедливої вартості.