Курсовая работа: Аналіз теорії цифрових автоматів
При геометричному способі булева ф-ція f (x1 , x2 , …, xn ) задається з допомогою n-мірного куба. В геометричному смислі кожний двійковий набір =<
>,
{0,1} є n-мірний вектор, визначаючий точку n-мірного прстору. Виходячи з цього, вся множина наборів, на яких визначена ф-ція n змінних, представляється вершинами n-мірного куба. Відмічаючи точками вершини куба, в яких функція приймає одиничне значення (або нульове), одержимо геометричне представлення функції. Наприклад, булева функція, задана табл.1, геометрично представляється 3-мірним кубом
При аналітичному способі булева функція задається формулами, тобто аналітичними виразами, побудованими на основі операцій булевої алгебри. Аналітичний спосіб задання булевих функцій займає особливе місце в проектуванні цифрових машин. Фактично, всі перетворення над булевими ф-ціями, необхідні для побудови цифрових машин, ведуться на аналітичному рівні.
Розглянемо області визначення булевоі ф-ції. Як уже відмічалось, між двійковими наборами і двійковими числами існує взаємнооднозначна відповідність. Отже, існує 2n різних наборів двійкових змінних.
Таким чином, областю визначення булевої ф-ції n змінних при матричному способі задання являється множина всіх можливих двійкових довжин n наборів, а при геометричному способі задання множина всіх вершин n-мірного одиничного куба.
Булеву ф-цію, визначену на всіх своїх наборах, називають повністю визначеною. Булеву ф-цію n змінних називають неповністю визначеною, або частинною, якщо вона визначена не на всіх двійкових наборах довжини n. Неповністю визначена булева ф-ція не попадає під визначення, дане на початку глави, але при довільному довизначенні (на всіх наборах, на яких вона не визначена) ця невідповідність знімається.
Існує не більше як 2n різних булевих функцій n змінних. До цього висновку легко прийти, користуючись простими комбінаторними міркуваннями, і згадавши, що на кожному із 2n наборів функції можуть приймати два значення.
Розглянемо найбільш використовувані булеви ф-ції однієї і двох змінних. Ф-ції однієї змінної представлені таблиці 5, де
f0 (x) =0 - тотожній нуль (константа 0);
f1 (x) =x - тотожна ф-ція;
f2 (x) = - заперечення x (інверсія);
f3 (x) =1 - тотожна одиниця (константа 1).
Ф-ції двох змінних представлені в табл.6.
Найбільш часто використовуються такі:
f0 (x1 ,x2 ) =0 - тотожній нуль (константа 0);
f1 (x1 ,x2 ) =x1* x2 - кон’юнкція. Замість знака “* ” інколи використовують знак & або . Цю ф-цію часто називають логічним перетворенням або логічним множенням;
f3 (x1 ,x2 ) =x1 - повторення х1 ;
f5 (x1 ,x2 ) =x2 - повторення х2 ;
f6 (x1 ,x2 ) =x1 х2 -додавання по модулю, або сума mod 2;
f7 (x1 ,x2 ) =x1 x2 -диз’юнкція (логічне або);
|

f9 (x1 ,x2 ) =x1 ~х2 - еквівалентність;
f13 (x1 ,x2 ) =x1 х2 - імплікація;
f14 (x1 ,x2 ) =x1 /x2 - штрих Шеффера;
f15 (x1 ,x2 ) =1 - тотожна одиниця (константа 1);
Розглянемо найбільш використовувані булеви ф-ції однієї і двох змінних. Ф-ції однієї змінної представлені таблиці 5, де
f0 (x) =0 - тотожній нуль (константа 0);
f1 (x) =x - тотожна ф-ція;
f2 (x) = - заперечення x (інверсія);
f3 (x) =1 - тотожна одиниця (константа 1).
Ф-ції двох змінних представлені в табл.6.