Основні мовні засоби: велика кількість термінів, схем, таблиць, графіків, абстрактних (часто іншомовних) слів, наукова фразеологія (стійкі термінологічні словосполучення), цитати, посилання; відсутність всього того, що вказувало б на особу автора, його уподобання: емоційно-експресивних синонімів, суфіксів, багатозначних слів, художніх троп, індивідуальних неологізмів.

Науковий стиль має такі підстилі: власне науковий (з жанрами текстів - монографія, стаття, наукова доповідь, повідомлення, тези);

науково-популярний (виклад наукових даних для нефахівців - книги, статті в неспеціальних журналах); науково-навчальний (підручники, лекції, бесіди тощо). Зберігаючи основні ознаки стилю, кожний з підстилів характеризується своїми особливостями використання мовних засобів. Скажімо, науково-популярний підсиль користується й елементами художнього мовлення (епітетами, порівняннями, метафорами).

До науково-технічного перекладу відносяться тексти наукових статей, монографій, технічних описів, які мають свої особливості. Вони призначені дня фахівців у даній області знань.

Основні вимоги для перекладу науково-технічних текстів:

1. Точна передача тексту оригіналу

2. Сувора ясність викладання думки при максимально стислій і лаконічній формі, що є лише в нашій мові.

3. Переклад повинен цілком задовольняти загальноприйнятим нормам літературної мови.

Лексика загальнонаукового опису має наступні особливості:

1. Вона позбавлена емоційного забарвлення;

2. Її можна віднести до нейтрального варіанта сучасної письмової літературної норми;

3. В ній широко розвинена синонімія ("відіграє важливу роль" = "має важливе значення");

4. Наявність скорочень.

Комунікативне завдання наукового тексту - повідомлення нових зведень у даній області знань. Науковий текст недоступний непосвяченим. Отже, перекладачу необхідно "входження в тему", підвищення свого рівня компетентності. Переклад здійснюється на рівні слова, а в деяких складних словах - морфем.

Основна мета і задача курсової роботи, розглядаючи утворення пасивного стану дієслова в англійській мові і його відтворення в перекладах на українську, є перш за все навчитися розуміти зміст речень у пасивному стані, та основні правила передачі цього змісту на іншу мову. Оскільки правила використання, утворення, та частота їх застосування і різних мовах суттєво відрізняються.

англійське дієслово пасивний український

I. Англійські пасивні конструкції та їх відтворення в українських перекладах

1.1 Поняття про пасивний стан дієслова в англійській мові

В англійській мові, як і в українській дієслово може знаходиться в активному (the Active Voice) та пасивному стані (the Passive Voice) [12. стр.128].

Речення із присудком, що виражено дієсловом в активному стані, називається активним станом дієслова, а речення із присудком, вираженим дієсловом у пасивному стані, називається: пасивним станом дієслова.

Автор Рецкер Я.И. виділяє, що в англійській мові речення у пасивному стані вживаються значно частіше, ніж в українській, оскільки в англійській мові в пасивному стані вживаються не лише перехідні, а й багато неперехідних дієслів. Підметом речення пасивного стану в англійській мові може бути прямий, непрямий, а також прийменниковий додаток речення активного стану. [17. стр.92]

Реченню з дієсловом в активному стані, наприклад таке як:

He gave me the wrench - Він подав мені гайковий ключ ,

де the wrench - прямийдодаток, а mе - непрямий додаток, відповідають два речення пасивного стану The wrench was given to me, та I was given the wrench (Мені подали гайковий ключ ). У першому зних підмет відповідає прямому додатку речення активно стану, а в другому - непрямому.

Особа або предмет, що виконує дію, називається суб’єктом дії. Особа або предмет, на які спрямовано дію, називається об'єктом дії, підмет речення може бути як суб'єктом, так і об'єктом дії.

Отже, в англійській мові дієслова вживаються в активному стані (the Active Voice) і пасивному (the Passive Voice). Якщо підметом речення є суб'єкт дії, то дієслово-присудок вживається в активному стані, а якщо підметом речення є об'єкт дії, то дієслово-присудок вживається в пасивному стані.

Пасивний стан вживається тоді, коли в центрі уваги співрозмовників є особа або предмет, на які спрямована дія (об'єкт дії). Суб'єкт дії при цьому здебільшого не вказується.

Але буває таке, що часто без потреби використовується пасивний стан дієслова, замість активного. Варто мати на увазі, що пасивний стан дієслова механічно вжитий замість активного звучить, як і відповідний йому пасивний стан в українській мові, неприродно.

Так, наприклад, неприродно вжити пасивний стан:

An interesting idea was advanced by mechanical engineer yesterday - Оригінальна ідея була висунута інженером - механіком учора;

Technical books are taken by my son from the library -