Курсовая работа: Бюджетне планування на акціонерних товариствах

Головний зміст бюджетування зводиться до підвищення фі­нансово-економічної ефективності й фінансової стійкості підпри­ємства шляхом координації зусиль всіх підрозділів на досягнення кінцевого, кількісно певного результату. Впровадження системи бюджетування дозволяє підприємству:

-складати реальні прогнози фінансово-господарської дія­льності;

-вчасно виявляти найбільш вузькі місця в керуванні під­приємством, використовуючи інструменти різноманітного ана­лізу;

-швидко підрахувати економічні наслідки при можливих відхиленнях від плану за допомогою фінансових моделей і при­йняти ефективне управлінське рішення;

-скоординувати роботу структурних підрозділів і служб на досягнення поставленої мети;

-підвищити керованість компанії за рахунок оперативного відстеження відхилень факту й своєчасного прийняття рішень.[21,211]

Бюджет являє собою план, виражений у натуральних і грошових одиницях. Він служить інструментом управління доходами, витратами і ліквідністю підприємства.

Процес підготовки окремих бюджетів на основі оцінки майбутніх результатів операцій за різними альтернативними рішеннями отримав назву «бюджетування», який є динамічним процесом об'єднання цілі, плану, рішення для їх досягнення, а також оцінку їх виконання.

Якісне бюджетування припускає участь у плановому процесі багатьох фахівців: маркетологів, економістів, фінансистів, бухгалтерів, технологів, фахівців в області оподаткування, нормування трудових і матеріальних ресурсів[16,167]

Складання бюджетів має такі цілі:

1. Розробка концепції ведення бізнесу: планування фінансово-господарської діяльності підприємства на певний період;

2. Оптимізація витрат і прибутку підприємства;

3. Координація — узгодження діяльності різних підрозділів підприємства.

4. Комунікація — доведення планів до відомості керівників різних рівнів;

5. Мотивація керівників на місцях на досягнення цілей органі­зації;

6. Контроль й оцінка ефективності роботи керівників на міс­цях шляхом порівняння фактичних витрат з нормативом;

7. Виявлення потреб у грошових ресурсах й оптимізація фі­нансових потоків.

Завдання процесу бюджетування можна окреслити так:

-збільшення поінформованості керівництва підприємства та окремих структурних підрозділів щодо зовнішнього економічно­го середовища, оскільки під час підготовки бюджету необхідно зробити оцінку майбутніх умов діяльності, включаючи внутрішні витрати, відсоткові ставки, попит на продукцію, рівень конкуре­нції тощо;

-попередження про можливі проблеми в майбутньому. На­приклад, отримавши інформацію про нестачу грошових коштів протягом певного періоду (наприклад, літніх місяців), для забез­печення поточної діяльності на підставі даних відповідного бю­джету керівництво заздалегідь має можливості запобігти негативним тенденціям або шляхом скорочення витрат на цей період, або залучивши додаткове фінансування;

-координування діяльності менеджерів різних підрозділів підприємства. Так, складений у письмовій формі бюджет надає інформацію директору з виробничих питань у кількісному та грошовому вимірі, що необхідно зробити для забезпечення рівня продажу, встановленого начальнику відділу збуту;

-оцінка отриманих результатів. Бюджети містять інформацію як про очікувані витрати кожного підрозділу, так і про передба­чуваний випуск продукції та доходи від її реалізації. Тому вони мають певні критерії, з якими слід порівнювати фактичні резуль­тати діяльності. Отже, бюджет є засобом, за допомогою якого можна оцінити ефективність роботи підприємства (підрозділу);

-здійснення контролю. У ході проведення регулярної оцінки результатів діяльності можна визначити ланки, де фактичні нас­лідки дії не збігаються з тим, що планувалося. Тому можуть бути своєчасно прийняті заходи, спрямовані на усунення цих розбіжно­стей, що поліпшить показники роботи в цілому по підприємству [21,212].

Функції бюджету:

-збільшення поінформованості керівництва підприємства та окремих структурних підрозділів щодо зовнішнього економічного середовища, оскільки під час підготовки бюджету необхідно зробити оцінку майбутніх умов діяльності, включаючи внутрішні витрати, відсоткові ставки, попит на продукцію, рівень конкуренції тощо;

-попередження про можливі проблеми в майбутньому. Наприклад, отримавши інформацію про нестачу грошових коштів протягом певного періоду, для забезпечення поточної діяльності на підставі даних відповідного бюджету керівництво заздалегідь має можливості запобігти негативних тенденцій шляхом або скорочення витрат на даний період, або залучення додаткового фінансування;

-координування діяльності менеджерів різних підрозділів підприємства;

-оцінка отриманих результатів;

-здійснення контролю. У ході проведення регулярної оцінки результатів діяльності можна визначити ланки, де фактичні наслідки дії не збігаються із запланованими. Тому можуть бути своєчасно прийняті заходи, спрямовані на усунення цих розбіжностей, що поліпшить показники роботи в цілому по підприємству [16,168]