Курсовая работа: Бюджетне планування на акціонерних товариствах
-низхідний — визначення цілей та завдань для кожного підрозділу підприємства виходячи із загальних цілей;
-висхідний — інтеграція бюджетів окремих підрозділів у єдиний бюджет.
Таким чином, бюджетування — динамічний процес, який об'єднує цілі, плани, рішення для їх досягнення, а також оцінку їх виконання (рис. 1.3). Він є невід'ємною рисою ефективного фінансового планування, оскільки, за оцінками західних спеціалістів, підприємства, що не складають річних бюджетів, втрачають за рік до 20% своїх доходів [21,213]. Бюджетування дозволяє управляти фінансами як окремого бізнесу, так і підприємства в цілому, визначаючи набір видів бізнесу, строки й напрямки реструктуризації й т. п.
Рис 1.3 Організаційні аспекти процесу бюджетування
Бюджети класифікуються за ознаками, які приведені на рис. 1.1
Рис. 1.1 Класифікація бюджетів
Функціональні бюджети – окремі складові зведеного бюджету, які стосуються відповідальності окремого менеджера.
Зведений бюджет – узагальнюючий план роботи підприємства, який відображує майбутні операції всіх його підрозділів протягом бюджетного періоду. Його формат залежить від розміру підприємства та характеру діяльності.
Операційні бюджети – в операційному бюджеті господарська діяльність організації відбивається через систему спеціальних техніко-економічних показників, що характеризують окремі сторони і стадії виробничо-господарської діяльності.
Фінансові бюджети – у найбільш загальному виді фінансовий бюджет являє собою баланс доходів і витрат організації. У ньому кількісні оцінки доходів і витрат, що приводяться в операційному бюджеті, трансформуються в грошові. Його основною метою є відображення передбачуваних джерел надходження фінансових коштів і напрямків їхнього використання.
Бюджет капітальних інвестицій – відображує потреби підприємства у капітальних інвестиціях (модернізація існуючих та створення нових засобів праці) і величину коштів, необхідних для їх здійснення, охоплює плани інвестицій в основні засоби або додаткові виробничі лінії.
Короткострокові – задається динаміка і ритмічність роботи підприємства. Такі плани розробляються на основі затверджених програм, мають вузьку спрямованість, високий ступінь деталізації і характеризуються використанням різних прийомів і методів при їхньому обґрунтуванні.
Довгострокові – Розробляється концепція перспективного розвитку підприємства. Вона переслідує досягнення стратегічних цілей його існування: По кожному з цих напрямків визначають, у які терміни повинні бути досягнуті ті або інші цілі, що для цього потрібно зробити і хто несе відповідальність за рішення тієї або іншої проблеми.
Статичний – бюджет, який відображує майбутні операції на чітко визначений термін і рівень діяльності.
Гнучкий бюджет – у гнучкому бюджеті передбачається кілька альтернативних варіантів обсягу реалізації. Він враховує зміну витрат і доходів у залежності від зміни рівня продажів і являє, собою динамічну базу для порівняння досягнутих результатів із запланованими показниками. Гнучкий бюджет включає доходи н витрати, скоректовані на фактичний обсяг продажів.
Безперервний – при складанні таких бюджетів подовжується часовий горизонт планування у міру закінчення звітних періодів. Протягом виконання бюджету у звітному місяці (кварталі) нові бюджети на місяць постійно додаються до існуючого бюджету після його закінчення так, щоб кожного разу був наявний бюджет, складений на рік.
Щорічний – бюджет, який складається і відображає майбутні операції строком на один рік.
Всі бюджети на підприємстві підпорядковані зведеному бюджету, який складається із функціональних операційних складових (рис. 1.2) [16,169].
Рис. 1.2. Основні складові зведеного бюджету
На відміну від фінансової звітності, форми бюджетів нестандартизовані. Їх структура залежить від об’єкта планування, розміру організації й ступеня кваліфікації розроблювачів[21,216]
РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ДІЯЛЬНОСТІ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА І ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ НА ПІДПРИЕМСТВІ, ЗА МАТЕРІАЛАМИ ЯКОГО ВИКОНАНА РОБОТА
Відособлений структурний підрозділ «Вуглегірська теплова електрична станція Відкритого акціонерного товариства «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго», (скорочено - Вуглегірська ТЭС ВАТ «Центренерго») входить до складу Відкритого акціонерного товариства «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго», яке створене згідно наказу Міністерства енергетики і електрифікації України від 31 серпня 1995 року №174 шляхом корпоратизації Державного підприємства "Центренерго".
Керівництво Тепловою електростанцією здійснює Директор, він призначається на посаду Головою Управління - Генеральним директором ВАТ «Центренерго».
Директор Теплової електростанції самостійно вирішує питання діяльності Теплової Електростанції за винятком тих, які віднесені Статутом до компетенції ВАТ «Центренерго» і інших органів управління даного підприємства.
Теплова електростанція не є юридичною особою, а відособленим структурним підрозділом ВАТ «Центренерго». Здійснює свою діяльність відповідно чинному законодавству України, Статуту ВАТ "Центренерго".
Теплова електростанція створена з метою виробництва електричної і теплової енергії і отримання відповідного прибутку ВАТ «Центренерго».
Від імені ВАТ «Центренерго» має право укладати угоди (контракти), видавати доручення і утворювати комісії, набувати майнових і немайнових прав, нести відповідальність, бути позивачем і відповідачем в суді, третейському суді і господарському суді.