Курсовая работа: Деякі скінченно-різнецеві методи розвязування звичайних диференціальних рівнянь
(26а)
Передбучуване значення коодринати дозволить оприділити прискорення
Тоді, використовуючи , отримаємо скоректироване з начення vn +1 і xn +1
коректор:
(26б)
Скоректироване значення xn +1 використовується для визначення нового передбачуваного значення аn +1 і, значить, нових передбачених значень vn +1 i xn + r Ця процедура повторяється до тих пір, доки передбачення і скоррективонане значення xn +1 відрізняються менше ніж на задану величину! Даний метод можна розробити на схемі більш високого порядку, які зв’язуються між собою не тільки xn +1 , xn і vn , але і так само значеннями vn -1 і vn -2. Замітимо, що метод предиктора-коректора не являється самостартуючим.
3. Метод Рунге-Кутта
Для пояснення методу Рунге-Кутта подивимось спочатку розв’язок диференціального рівняння першого порядку
(27)
Метод Рунге-Кутти другого порядку для розв’язку рівняння (27) модна, використовуючи стандартні значення, записати наступним чином:
(28)
Сенс формул (28) полягає у наступному: В методі Ейлера допускається, що для екстаполяції в наступну точку модна використовувати нахил кривої f(xn ,yn )в точці (xn ,yn ) так чи однакше yn +1 =yn +f(xn ,yn )*∆x. Однак можна повисити почність оцінки нахилу, якщо методом Ейлера повести екстраполяцію в середню точку відрізку, а потім використати центральну похідну на всьому відрізку. Звідси оцінка нахилу в методі Рунге-Котти рівна
де
Застосування методу Рунге-Кутти до рівнянь руху Ньютона дає
(29)
Оскільки методи Руиге-Кутти є такими, що самостартуючими, то їх часто використовують для вираховання декількох перших кроків для несамостартуючих алгоритмів.
4. Метод Рунге — Кутта 4-го порядку
Цей метод настільки широко розповсюджений, що його часто називають просто методом Рунге — Кутта.
Розглянемо задачу Коші для системи диференціальних рівнянь довільного порядку, що записується у векторній формі як:
Тоді значення невідомої функції в точці xn +1 обчислюється відносно значення в попередній точці xn по такій формулі:
де h— крок інтегрування, а коефіцієнти k n розраховуються наступним чином:
Це метод 4-го порядку, тобто похибка на кожному кроці становить O ( h 5 ) , а сумарна похибка на кінцевому інтервалі інтегрування є величиною O ( h 4 ) .
Прямі методи Рунге — Кутта
Група прямих методів Рунге — Кутта є узагальненням методу Рунге — Кутти 4-го порядку. Воно задається формулами
де