Київський університет економіки і технологій транспорту

Кафедра : “Економікапідприємств транспорту”

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни : “Економічний аналіз”

Перевірила :

доцент кафедри

Гудкова В. П.

Виконала :

студентка 4-го курсу

заочної форми навчання

групи ОА-2

Панченко Ю.М.

2000-ОА-405

Київ 2004

ЗМІСТ

Вступ ...................................................................................................... 3

Теоретична частина

Форми та методи організації проведення аналітичної роботи на підприємстві .............................................................................................3

Практична частина

Задача №1 .............................................................................................14

Задача №2 .............................................................................................16

Список використаної літератури ........................................................21

ВСТУП

В умовах переходу до ринкової економіки роль аналізу господарської діяльності підприємств значно підвищилась. З метою виявлення резервів підвищення ефективності господарювання необхідно проводити аналіз з урахуванням навколишнього економічного і соціального середовища.

Важливим завданням фахівців економічного профілю є оволодіння прийомами та методами економічного аналізу, за допомогою яких здійснюється управління фінансовою діяльністю підприємства.

Метою виконання контрольної роботи є закріплення теоретичних основ економічного аналізу, оволодіння його методикою та окремими видами для економічного обґрунтування діяльності підприємств у системі ринкових відносин, прийомами виявлення впливу певних чинників на відхилення результативних показників.

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

Форми та методи ОРганізації проведення аналітичної роботи на підприємстві

Вивчення явища природи та загального життя неможливе без аналізу. Під аналізом розуміють спосіб пізнання предметів та явищ навколишнього середовища, який базується на розподілі цілого на складові частини та вивченні їх у всій різноманітності зв’язку та залежності.

Аналітичні можливості людини виникли й удосконалювались у зв’язку з об’єктивною необхідністю постійної оцінки своїх дій, вчинків в умовах навколишнього середовища.

Економічний аналіз як наукова дисципліна – це система спеціальних знань, пов’язана з дослідженням існуючих економічних процесів і господарських комплексів, темпів, пропорцій, а також тенденцій розвитку, виявленням глибинної їх суті і причин, що спричиняють різні відхилення від запланованих показників, договірних зобов’язань, виробничих потужностей, і об’єктивною оцінкою їх виконання.

Із збільшенням чисельності населення, вдосконаленням засобів виробництва, зростання матеріальних і духовних потреб людини аналіз поступово стало щонайпершою життєвою необхідністю цивілізованого суспільства. Без аналізу сьогодні взагалі неможливо свідома діяльність людей.

Під методом науки розуміють спосіб дослідження свого предмету. Специфічні для різних наук способи підходу до вивчення свого предмету ( в тому числі і АГД) базуються на все суспільному діалектичному методі пізнання.

Матеріалістична діалектика виходить з того, що всі явища та процеси необхідно розглядати у постійному русі, зміні, розвитку. Звідси джерело однієї з характерних рис метода АГД – необхідність постійних порівнянь. Порівняння часто використовуються в АГД. Фактичні результати діяльності порівнюються з результатами минулих років, досягненнями інших підприємств, плановими показниками, середньо промисловими та ін.

Матеріалістична діалектика навчає необхідність вивчення внутрішніх протиріч, хороший та поганий бік кожного явища, кожного процесу. Це також одна з характерних рис АГД.

Використання діалектичного методу в аналізі означає, що вивчення господарської діяльності підприємств повинно проводитись з урахуванням всі зв’язків. Ніяке явище не може бути правильно зрозуміле, якщо воно розглядається окремо, без зв’язку з іншими. Наприклад, вивчаючи вплив упровадження нової техніки на рівень собівартості продукції, треба враховувати не тільки безпосередній, але і непрямий зв'язок. Відомо, що з упровадженням нової техніки збільшуються витрати виробництва, а значить і собівартість продукції. Але при цьому розрахунок продуктивності праці, що у свою чергу сприяє економії заробітної платні і зниженню собівартості продукції. Звідси витікає, що якщо темпи зростання продуктивності праці будуть більшими, ніж темпи зростання витрат на зміст і експлуатацію нової техніки, тоді собівартість продукції знижуватиметься, і навпаки. Значить, щоб зрозуміти і правильно оцінити те або інше економічне явище, необхідно вивчити всі взаємозв'язки і взаємозалежності з іншими явищами. Це одна з методологічних рис методу АХД.

Важливою методологічною межею аналізу є і те, що він здатний не тільки встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, але і давати їм кількісну характеристику, тобто забезпечувати вимірювання вплив чинників на результати діяльності. Це робить аналіз точним, а висновки обгрунтованими.

Вивчення і вимірювання причинних зв'язків в аналізі можна здійснити методом індукції і дедукції. Спосіб дослідження причинних зв'язків за допомогою логічної індукції полягає в тому, що дослідження ведеться від приватного до загального, від вивчення приватних фактів до узагальнень, від причин до результатів. Дедукція - це такий спосіб, коли дослідження здійснюється від загальних чинників до частих, від результатів до причин. Індуктивний метод в аналізі використовується в поєднанні і єдності з дедуктивним.

Використовування діалектичного методу в АХД означає, що кожний процес, кожне економічне явище треба розглядати як систему, як сукупність багатьох елементів, зв'язаних між собою. З цього витікає необхідність системного підходу до вивчення об'єктів аналізу, що є ще однією його характерною межею.

Системний підхід передбачає максимальну деталізацію явищ і процесів, що вивчаються, на елементи (власне аналіз), їх систематизацію і синтез. Деталізація (виділення складової частини) тих або інших явищ проводиться в тому ступені, який практично необхідний для з'ясування найістотнішого і головного в об'єкті, що вивчається. Вона залежить від об'єкту і мети аналізу. Це складна задача а АХД, яка вимагає від аналітика конкретних завдань єства економічних показників, а також чинників і причин, що визначають їх розвиток.

Систематизація елементів проводиться на основі вивчення їх взаємозв'язку, взаємодії, взаємозалежності і підлегливості. Це дозволяє побудувати приблизну модель об'єкту (системи), що вивчається, визначити його головні компоненти, функції, підлеглість елементів системи, розкрити логико-методологічну схему аналізу, яка відповідає внутрішнім зв'язкам показників, що вивчаються.

Після вивчення окремих сторін економіки підприємства, їх взаємозв'язків, підлеглості і залежності треба узагальнити весь матеріал дослідження. Узагальнення (синтез) є дуже відповідальним моментом в аналізі. При узагальненні результатів аналізу необхідно зі всієї безлічі чинників, що вивчаються, відділити типові від випадкових, виділити головні і вирішальні, від яких залежать результати діяльності.

Важливою методологічною межею АХД, яка витікає безпосередньо з попередньої, є розробка і використовування системи показників, необхідної для комплексного, системного дослідження причинно-наслідкових зв'язків економічних явищ і процесів господарської діяльності підприємства.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--