Курсовая работа: Гальмівна система ВАЗ 2108
наповнюють бачок до максимального рівня і перевіряють роботу гальм на ходу автомобіля.
2.9 Вакуумний підсилювач
При знятті підсилювача головний циліндр гідропривода гальм не від'єднується від гідросистеми, щоб до неї не потрапило повітря. Від'єднують штовхальник вакуумного підсилювача від педалі, відвертають гайки кріплення головного циліндра до підсилювача, знімають його зі шпильок і відводять убік, обережно вигинаючи трубопроводи, щоб не пошкодити їх. Від'єднують від підсилювача шланг, відвертають гайки кріплення кронштейну вакуумного підсилювача до підсилювача кронштейну і знімають вакуумний підсилювач у зборі з кронштейном. Потім від'єднують підсилювач від кронштейну.
Установку вакуумного підсилювача проводять у зворотній послідовності. Розбирання його для ремонту не допускається.
2.10 Зняття й установка головного циліндра
Від'єднують трубопроводи від головного циліндра і колодку з дротами від клем датчика аварійного рівня гальмової рідини. Закривають отвори у трубопроводів і в головного циліндра, щоб попередити відтік рідини і потрапляння до них бруду. Знімають циліндр у зборі з бачком, відвернувши гайки його кріплення до вакуумного підсилювача. Знімають датчик аварійного рівня гальмової рідини і зливають із бачка і циліндра гальмову рідину. Знімати бачок з головного циліндра не рекомендується, якщо в цьому немає потреби.
Установку головного циліндра проводять у послідовності, зворотній зняттю. Після установки циліндра прокачують гідропривід гальм для видалення повітря.
2.11 Розбирання і складання
При необхідності знімають із головного циліндра бачок 13 (див. рис. 6), для чого з зусиллям висмикують його. Відвернувши стопорні гвинти 10, послідовно виймають із циліндра всі деталі. Складання циліндра проводять у послідовності, зворотній розбиранню. При цьому всі деталі змащують гальмовою рідиною. Прокладки під стопорними гвинтами 10 рекомендується заміняти новими.
2.12 Перевірка деталей перед складанням
Промивають усі деталі ізопропиловим спиртом, висушують струменем стиснутого повітря або протирають чистою ганчіркою, не допускаючи їхнього зіткнення з мінеральними оліями, гасом або дизельним паливом, котрі можуть пошкодити ущільнювачі. Час промивання ущільнюючих кілець в ізопропиловому спирті не повинний перевищувати 20 с, після чого їх продувають стиснутим повітрям. Дзеркало циліндра І робочої поверхні поршнів повинні бути цілком чистими, без іржі, рисок й інших дефектів. При кожному розбиранні циліндра заміняють ущільнюючі кільця 2 і 5 (див. рис. 6), навіть якщо вони в гарному стані. Перевіряють пружність пружини 8 поршня, довжина якої повинна бути: 36 мм під навантаженням 3,5–4,2 кгс; 21 мм під навантаженням 6,35–7,35 кгс; 57,5 мм у вільному стані.
2.13 Перевірка герметичності головного циліндра
Рис. 13. Схема перевірки герметичності головного циліндра
Встановлюють головний циліндр на стенд БС-134.000 і під'єднують його до елементів стенда, як зазначено на рис. 13. Заповнюють бачок 4 циліндра гальмовою рідиною і, переміщуючи декілька разів поршні головного циліндра 7 на повну довжину їхнього ходу, прокачують систему через клапани 3.
Обертаючи маховик б, повільно пересувають поршні головного циліндра доти, поки тиск, контрольований манометрами 2, не досягне 125 кгс/см2 . У цьому положенні, що фіксується покажчиком 5, блокують штовхальник головного циліндра. Зазначений тиск повинний залишатися постійним не менше 5 с. У випадку відходу рідини або зміни тиску протягом цього часу заміняють ущільнюючі уільця поршнів. Для забезпечення точності показань манометрів 2 стенд оснащується поглинаючими циліндрами.
2.14 Зняття й установка регулятора тиску
Від'єднують пружний важіль 10 (див. рис. 4) приводу регулятора тиску від важеля задньої підвіски, для чого знімають із пальця 15 стопорне кільце 14, шайбу 13, а потім сережку 11. Від'єднують від регулятора тиску трубопроводи, не допускаючи витікання гальмової рідини. При від'єднанні трубопроводів звертають увагу на їхнє положення, щоб при встановленні приєднати їх до тих самих гнізд. Переплутування трубопроводів неприпустимо. Відвертають гайки кріплення кронштейну 9 регулятора тиску до кронштейну 8 кузова і знімають кронштейн у зборі з регулятором тиску і важелями його приводу.
Установка регулятора тиску проводиться в зворотному порядку.
2.15 Перевірка і регулювання приводу регулятора тиску
Встановіть автомобіль на підйомник або оглядову канаву. Автомобіль повинний стояти на колесах, бути в спорядженому стані. Бак повинний бути заправлений приблизно наполовину. Якщо палива буде менше половини, то відсутню частину палива компенсуйте вантажами, розташувавши Їх у багажнику.
Протисніть задню частину автомобіля, прикладаючи 2–3 рази зусилля 40–50 кгс, спрямоване зверху вниз на задній бампер автомобіля, для установки задньої підвіски в середнє положення.
Встановіть між важелями задньої підвіски І кузовом штанги з баранчиками (рис. 14 – справа) для фіксації його в даному положенні.
Попередню оцінку настроювання приводу регулятора тиску можна визначити по зазору між нижньою частиною важеля 5 (див. рис. 4) приводу регулятора тиску і пружиною 7. Зазор повинний бути в межах 2,0–2,1 мм.
Рис. 14. Регулювання приводу регулятора тиску
Регулювання приводу регулятора тиску проводять за допомогою спеціального пристосування, для чого:
від'єднують сережку 11 від пальця кронштейну важеля задньої підвіски й опускають сережку вниз. Встановлюють на вісі кронштейну важеля задньої підвіски пристосування (див. рис. 14) для регулювання приводу регулятора тиску в положення, при якому упор А важеля 2 пристосування упирається в полку з'єднувача важелів задньої підвіски;
зачіплюють захоплення тросика вантажу 6 за скобу 5, а тросик перекидають через ролик 3 і, злегка натиснувши на вантаж приблизно з зусиллям 0,5 кгс униз, опускають вантаж (маса його повинна дорівнювати (1,5 ±0,05) кг);