Курсовая работа: Інформаційно-вимірювальна система для пасажирських вагонів залізничного транспорту

Керівник курсової роботи

д.т.н., проф. Кучерук В.Ю.

Розробив ст. гр. 1АМ-04

Балко О.О

2008

Вступ

Вимірювання фізичних величин все ширше застосовується не тільки в технічних науках і в промисловості, але й біології, медицині, сільському господарстві, в охороні довкілля. Вимірювання є гарантом забезпечення ефективності технологічних процесів та високої якості продукції. Без вимірювань немислимі всі дослідження науки та техніки. Загальний рівень розвитку науки та техніки, технічний прогрес у всіх галузях народного господарства завжди визначався і визначається рівнем розвитку вимірювальної техніки. Це твердження випливає з ролі вимірювань як джерела найоб’єктивнішої інформації про навколишній матеріальний світ.

Без вимірювань неможливо оцінити якість, порівняти величини. Чим розвиненіші засоби вимірювання тим точнішу вимірювану інформацію можна отримати.

1 . Статичні та динамічні характеристики та їх оцінка

1.1 Статичні характеристики вимірювань

Статичне вимірювання. Вимірювання величини, яку можна вважати незмінною за час вимірювання (коли похибкою, що виникає від її зміни, можна знехтувати ).

До основних статичних характеристик перетворення належать: функція та коефіцієнт перетворення, чутливість і поріг чутливості. Вони можуть бути номінальними, істинними, лінійними, нелінійними тощо. Розрізняють статичні характеристики аналогового перетворення з квантуванням і без нього, аналогово-цифрового, цифро-аналового та цифрового перетворення. Характеристики перетворень без квантування є концептинуальними за значеннями, а інші — дискретними. Теоретично всі характеристики вимірювального перетворення дещо динамічні, а характеристики перетворення в динамічному режимі трактують як суму статичних і динамічних характеристик.

Відсутність квантування означає континуальність характеристик перетворення. Для одного сигнального входу функція перетворення

(1.1)

де - функція перетворення;

- вектори параметрів (пасивних та активних) кола перетворення;

- вектор факторів, якими визначають умови перетворення (впливні фізичні величини, неінформативні параметри сигналів та об’єктів дослідження);

- координата часу.

Коефіцієнт перетворення

для (1.2)

а чутливість перетворення

(1.3)

яка характеризує ступінь реагування засобу перетворення та приріст інформативного параметра вхідного сигналу.

Відносна чутливість

(1.4)

Поріг чутливості (реагування) – це найменший приріст вхідної фізичної величини, яка зумовлює помітну зміну вхідної фізичної величини. Із збільшенням поріг чутливості зменшується. Розмірність чутливості – це відношення розмінностей вхідної та вихідної фізичних величин.

Ідеальна функція перетворення мала б бути лінійною та детермінованою, а дійсна є дещо нелінійною та через впливні фізичні величини – випадковою. Для оцінювання похибок перетворення беруть відповідну функцію перетворення:

(1.5)

де - номінальний коефіцієнт перетворення, значеннями якого забезпечується належний характер співвідношення (1.5), і на підставі якого визначають номінальну чутливість

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--