Курсовая работа: Інформаційно-вимірювальна система для пасажирських вагонів залізничного транспорту

Перехідна функція

. (1.18)

є відгуком динамічної системи на вхідну дію у вигляді одиничної функції , похідна якої

(1.19)

З характеристиками перетворення у часовій області однозначно пов’язані характеристики перетворення в частотній області, що є наслідком дуальності часу і частоти.

Усталена реакція на синусоїдний вхідний сигнал у загальному випадку є складною функцією параметрів засобу вимірювальної техніки і описується відповідними амплітудно-частотною та фазочастотною характеристиками, які можуть бути одержані з диференціального рівняння в результаті нижчеподаних математичних дій.

Застосувавши до диференціального рівняння при початкових нульових умовах перетворення Лапласа, одержимо передаточну функцію

(1.20)

де - оператор Лапласа, та - зображення за Лапласом відповідно вихідної та вхідної величин.

Заміна оператора Лапласа в передаточній функції на дає комплексну частотну характеристику

Комплексна частотна характеристика є вихідною для визначення амплітудно-частотної

(1.22)

та фазочастотної

(1.23)

характеристик.

2 . Розробка структурної схеми голосової ІВС для пасажирських вагонів залізничного транспорту

Найкращим варіантом розробки інформаційно-вимірювальної системи для пасажирських вагонів залізничного транспорту є нижче приведений варіант реалізації. Тому розглянемо побудову інформаційно-вимірювальної системи для пасажирських вагонів залізничного транспорту, яка в автоматичному режимі надаватиме інформаційні послуги пасажирам у найбільш зручному вигляді на структурному рівні.

Структурна схема яка розробляється в курсовій роботі наведена на рисунку 1.1.

Рисунок 2.1 – Структурна схема інформаційно-вимірювальної системи в пасажирських вагонах залізничного транспорту.

Дана ІВС складається з двох головних блоків: перший блок – це блок датчиків з схемами узгодження; другий блок – це блок хост-контролера.

Система має в своєму складі наступні функціональні вузли: пристрій зберігання і відтворення голосової інформації; мікроконтролер; датчики: вологості, температури, тиску; блок живлення, пристрою введення інформації – KB та послідовний RS232 інтерфейс. Перераховані пристрої та блоки відносяться до головної частини інформаційно-вимірювальної системи. В свою чергу абонентський модуль складається з наступних блоків: мікроконтролера, послідовного RS232 інтерфейсу, пристрою введення інформації – KB, блоку відтворення голосового повідомлення, Розглянемо конкретніше кожен з блоків структурної схеми інформаційно-вимірювальної системи для пасажирських вагонів залізничного транспорту.

Ядром інформаційно-вимірювальної системи є центральний Хост-контролер, який виконує функції вимірювальної системи та має своє програмне забезпечення. Саме в хост-контролера відбувається вимірювання: вологості, тиску, прискорення, температури, – як в потязі та і за межами вагона, запис, відтворення, зміна та доповнення голосових повідомлень, які в подальшому прослухає користувач системи.

Інформаційно-вимірювальна системи для пасажирських вагонів залізничного транспорту живиться напругою живлення 5 В.

2.2 Сенсори ІВС для вимірювання фізичних величин

2.2.1 Датчик температури на базі мікросхеми TMP36

Температура – є однією з головних неелектричних величин, які найбільше та найчастіше вимірюються в нашому житті. Сучасну промисловість неможливо уявити без датчиків температури. Способів вимірювання температури існує досить багато. Для вимірювання температури використовують такі прилади: термометри розширення (зміна об’єму при зміні температури), манометричні термометри (залежність тиску від температури), термометри опору (залежність опору від температури), термопари (залежність температури від термо ЕРС), пірометри (вимірювання температури на відстані).

На даний час для вимірювання температури найчастіше використовують термометри опору або термопари. Це зумовлено тим, що на виході такого приладу ми отримуємо електричний сигнал, який надалі можна легко передати на інші прилади.