Курсовая работа: Категорія виду та часу в англійській та українській мовах

В основі граматичної категорії часу лежать поняття часу і простору, які постійно розвиваються, відбивають об’єктивно реальний час і простір. Однак людські уявлення про простір і час відносні, отже, граматичні форми часу також фіксують відносний характер цих уявлень.

Поняття моменту мовлення трактується по-різному. Оскільки момент мовлення з логічної точки зору не обов’язково відноситься до теперішнього часу, були висловлені пропозиції розглядати його як тривалий час, здатний охопити логічну межу, що безперервно пересувається разом з дією і одержує перспективу в майбутньому.

Існує думка, що момент мовлення як точка відліку і поділу об’єктивного часу на теперішній, минулий і майбутній не є надійним критерієм, оскільки він відбиває певний об’єктивний час суб’єктивно і, отже, може виступати не як безпосередня, а опосередкована демаркаційна точка часу, або, інакше, як об’єктивна точка суб’єктивного часу. І.Г. Кошева членування об’єктивного часу визначає не моментом мовлення, а станом предметів і їх зміною, що виражається через граматичний час, який передає відношення дії до періоду її протікання.

Для порівняльно-типологічних досліджень важливішим, ніж те, що лежить в основі розмежування часових відношень, є сам факт розмежування і виділення в усіх порівнюваних мовах трьохчленної опозиції теперішній: минулий: майбутній час. Разом з тим слід відзначити, що між українською і російською мовами, з одного боку, і англійською, з другого, щодо вираження часових відношень існують істотні розбіжності.

В двох зіставлюваних мовах категорія часу представлена трьохчленними опозиціями типу: speaks: spoke: will speak, is speaking: was speaking: will be speaking , які показують відношення часу дії до моменту мовлення укр. говорить: говорив: буде говорити . В англійській мові часові відношення виражаються ще формами часової віднесеності. В англійській та українській мовах категорія часу тісно пов’язана з категорією особи і виявляється в особових формах.

Теперішній час

Теперішній час у порівнюваних мовах виражає момент мовлення не тільки як точку, але як більший чи менший проміжок часу, що включає цей момент, напр.: англ. An hour ago he was dancing and now he is limping – укр. Годину тому він танцював, а зараз шкутильгає.

Усемантичному плані виділяють такі найосновніші значення індефінітних форм теперішнього часу англійської мови:

а) дії – динамічні ознаки суб’єкта: англ. The city has its cunning wiles , no less than the infinitely smaller and more human temper. – укр. «Велике місто сповнене згубних принад, далеко небезпечніших, ніж мужчина-спокусник…» .

б) дії, що часто повторюються: англ. They often need , young women as clerks – укр. «Там часто бувають потрібні молоденькі продавщиці» .

в) твердження загального характеру: англ. When a girl leaves her home at eighteen, she does one of two things. Either she falls into saving hands and becomes better , or she rapidly assumes cosmopolitan standard of virtue and becomes worse – укр. «Коли дівчина залишає батьківський дім у вісімнадцять років, з нею трапляється одне з двох: або вона попадає в надійні руки і стає кращою, або ж швидко засвоює вільніші уявлення про доброчесність і стає гіршою» .

г) у залежності від контексту і загальної мовної ситуації форми Present Indefinite також можуть вживатися на позначення конкретної дії, що відбувається в даний момент: англ. «Не says there's an answer, expected», she explained – укр.» – Посильний чекає відповіді, – сказала вона» .

Як бачимо, в порівнювальних мовах виступає практично повна збіжність щодо використання форм теперішнього часу в перелічених функціях.

Практично повна збіжність спостерігається також щодо вживання форм теперішнього часу в значенні минулого. Такі форми вживаються в основному з прислівниками і прислівниковими конструкціями. Це часове значення часто називають «теперішнім історичним», різновидом якого є «теперішній живописний». Таке вживання можливе тільки у широкому контексті, коли уже чітко вирисовується план минулого: англ. Once the bright days of summer pass by , a city takes on that sombre garb of gray , wrapped in which it goes about its labours during the long winter – укр. «Коли минають ясні літні дні, місто загортається в темний сірий плащ , з яким не розлучиться всю довгу зиму…» .

Форми Present Continuous вживаються на позначення конкретної дії в її розвитку в момент мовлення. В українській мові їм відповідають форми теперішнього часу дієслів НДВ. Характер дії щодо тривалості і конкретності визначається контекстом і лексичними актуалізаторами.

Форми Present Continuous інколи вживаються для вираження дії в майбутньому. В українській мові їм відповідають контекстуально-зумовлені форми теперішнього часу і рідше майбутнього.

Таким чином, в практиці міжмовної комунікації три видо-часові форми англійської мови мають своїми відповідниками одну форму теперішнього часу дієслів НДВ і ДВ:

Present Indefinite – -

Present Continuous – - Теп. ч. дієсл. ДВ і НДВ

Present Perfect Continuous – -

Складнішою є ситуація при переході з української мови на англійську.

– - Present Indefinite

Теп. ч. дієсл. ДВ і НДВ – - Present Continuous

– - Present Perfect Continuous

Український теперішній час дієслів НДВ може передаватися формами:

a) Present Indefinite : укр. «Сім’я вечеря коло хати…» – англ. Close by the house they eat their supper ;

б) Present Continuous : укр. «Понад Дніпром козак іде …» – англ. Beside the Dnieper, a young man is walking in the night… ;

в) Present Perfect Continuous : укр. «Єпископ, що вже декілька раз намагається перервати ту мову…» – англ. Bishop he has been trying to interrupt that speech .

В усіх випадках вибір відповідної форми диктується контекстом. Звичайно, контекст далеко не у всіх випадках може бути основою однозначної інтерпретації мовної ситуації щодо вибору відповідної видо-часової форми .