Курсовая работа: Категорія виду та часу в англійській та українській мовах

Ряд зарубіжних і вітчизняних дослідників заперечує існування в англійській мові категоріального значення майбутнього часу на тій підставі, що:

– сполучення shall/will + інфінітив повнозначного дієслова нічим не різняться від сполучень інших модальних дієслів з інфінітивом;

– майбутній час в сучасній англійській мові виражається не тільки конструкціями shall/will + інфінітив;

– сполучення shall/will + інфінітив не можна віднести до аналітичних форм, оскільки в них значення майбутнього часу входить в семантику тільки модального дієслова, а «переривчата морфема» повинна виражати граматичне значення обома своїми компонентами;

– наявні в мові конструкції should/would + інфінітив поєднують «несумісні» з граматичної точки зору протилежні значення майбутнього і минулого.

Хоч зараз такої точки зору дотримується багато зарубіжних англістів, аргументацію для заперечення категорії майбутнього часу в англійській мові не можна визнати переконливою. Бархударов Л.С., Штелінг Д.А. вважають, що при виділенні граматичної категорії не можна виходити виключно із форми вираження, вимагаючи при цьому, щоб вона відповідала встановленим вимогам. При такому підході треба було б поставити під сумнів існування цілого ряду граматичних і особливо лексико-граматичних категорій, в тому числі аналітичні форми майбутнього часу в українській мові на тій підставі, що в них майбутній час виражається лише особовою формою дієслова «бути» і що існують паралельні конструкції типу «можу читати», «мушу читати» тощо. Крім того, тут значення майбутнього часу також виражаються іншими часовими формами. Щодо форми Future in the Past , то це не єдина в мовній практиці форма, яка поєднує значення майбутнього з минулим. Усі аналітичні конструкції, які вважаються повноцінними складними морфемами: be +-ing, have +-еn, bе +-en , довгий час зберігали, а подекуди зберігають і досі, семантичні значення своїх компонентів.

Форми Future Indefinite вживаються на позначення дії, що відбувається після моменту мовлення. Це можуть бути дії загального характеру, конкретні і повторні. В українській мові їм відповідають форми майбутнього часу дієслів ДВ і НДВ:

Future Indefinite – - Майб.ч. НДВ

Англ. I think this Italian up here on the corner sells coal at twenty-five cents a bushel. I’ll trade with him – укр. «Знаєш, отой італієць на розі продає вугілля по двадцять п’ять центів за бушель. Я купуватиму в нього» .

Future Indefinite – - Майб.ч. ДВ

Англ. Now I’ll tell you what we'll do. We'll go over here to Partridge's and you pick out , what you want « – укр. «Слухайте, миось що зробимо . Підемо до магазину «Партрідж» і ви собі там виберете , що захочете » .

Форми Future Continuous означають конкретну дію, що відбуватиметься в конкретний момент майбутнього часу. В українській мові еквівалентами цих форм виступають форми майбутнього часу дієслів НДВ і рідше ДВ. Значення конкретності і тривалості виявляється контекстом або лексичними ідентифікаторами:

Future Continuous – - Майб. ч. НДВ

Теп. в значенні майб.

Англ. «I guess I’ll be going , downtown» he remarked rising – укр.» – Ну, я іду , у мене є справи в місті, – сказав він, встаючи з-за столу» .

Future Continuous – - Майб. ч. ДВ

Англ. «Will you be соming again this year», Mr Welch – укр. «А ви прийдете на наш бал цього року, містер Велч?» .

Форми Future Perfect вживаються на позначення дії, що завершиться в певний момент майбутнього часу. Вони належать до рідковживаних. В українській мові їх еквівалентами виступають форми майбутнього часу дієслів ДВ і НДВ:

Future Perfect – - Майб. ч. ДВ

Англ. Today, when I started out with the Sheriff's party, I was a man convinced that his life will have passed uncommunicated and without trace – укр. «Сьогодні, коли я йшов сюди разом з шерифом та іншими з його компанії, я був впевнений, що ніхто не взнає про його життя, і воно пройде без сліду» .

Форми Future Perfect Continuous позначають дію, що почалася в майбутньому і продовжується до якогось моменту або до початку другої дії. В англійській мові вони вживаються рідко, а в перекладах українською передаються формами майбутнього часу дієслів ДВ і НДВ.

В українській мові розрізняють форми майбутнього часу дієслів ДВ і НДВ, які мають ряд структурних і семантичних особливостей. Майбутній час дієслів ДВ в обох мовах означає дію, що буде здійснена в момент мовлення або після нього і виражається за допомогою афіксів 1-ї особової парадигми. Форми майбутнього часу ДВ відрізняються від форм теперішнього часу лише видовою ознакою: укр. роблю: зроблю, пишу: напишу . В англійській мові їх еквівалентами виступають форми Future Indefinite і Future Continuous :

– - Future Indefinite

Майб. ч. ДВ – - Future Continuous

Майбутній час дієслів НДВ виражає дію, що буде відбуватися після моменту мовлення. Уточнення часу по відношенню до моменту мовлення здійснюється лексичними індикаторами. В українській мові має дві форми вираження: аналітичну і синтетичну .

Минулий час

Минулий час в англійській та українській мовах показує, що дія відбулася або відбувалася до моменту мовлення. Разом з тим в цих мовах існують семантичні і структурні різновиди форм минулого часу.

В англійській мові минула дія може виражатися видо-часовими формами Past Indefinite, Past Continuous, Past Perfect, Past Perfect Continuous , а також Present Perfect , хоч формально вона відноситься до теперішнього часу.

Past Indefinite належить в англійській мові до найчастіше вживаних часових форм. Структурно утворюється за допомогою продуктивної афіксальної морфеми – ed з трьома аломорфами.,, і ряду непродуктивних аломорфів: чергування голосних + суфікси – t або – d : bring – brought, tell – told, keep – kept ; чергування приголосних: send-sent ; суплетивність: be – was – were, go – went , відсутність морфеми: cut – cut .