Курсовая работа: Кінематичний аналіз плоских важільних, кулачкових і зубчастих механізмів
; .
Вибираємо ml м/мм. У цьому масштабному коефіцієнті робиться креслення кінематична схема механізму. На траєкторії крапки В повзуна 3 знаходимо її крайні положення. Крапки В0 і В6 будуть крайніми положеннями повзуну 3. За нульове положення механізму приймаємо крайнє ліве положення, а обертання кривошипа – за годинниковою стрілкою. Починаючи від нульового положення кривошипа ділимо траєкторію крапки A на 12 рівних частин і методом зарубок знаходимо всі інші положення ланок механізму. Для кожного положення механізму знаходимо положення центрів мас S2 і S4 , з'єднавши послідовно крапки S у всіх положеннях ланок плавної кривої, одержимо шатунні криві.
2.2 Побудова планів швидкостей
Визначення швидкостей, зазначених на кінематичній схемі крапок ланок механізму робимо методом планів у послідовності, певною формулою будови механізму. Спочатку визначаємо лінійну швидкість провідних крапок А и С.
VA = w1 × lOA = × lOA
VС = w1 × lOC = × lOС
де w1 - кутова швидкість початкової ланки ОА;
n1 – частота обертання початкової ланки ОА;
lOA – довжина ланки ОА, м;
w1 =
VA = VС =
Швидкості крапок А и B буде однаковими для всіх положень механізму. Масштабний коефіцієнт плану швидкостей вибираємо стандартним. У розглянутому прикладі
Вектор перпендикулярний кривошипу ОА й спрямований убік його обертання.
Відповідно до першого рівняння, через крапку а на плані швидкостей проводимо пряму, перпендикулярну АВ, а відповідно до другого – через крапку р проводимо пряму, паралельну напрямної X–X. Перетинання цих прямих визначає положення крапки c, що зображує кінець вектора VВ і V В. Із плану швидкостей маємо
VВ = VВВo = (pb). = 33,5 × 0,4 = 13,4 м/c
V В= (ab). = 45 × 0,4 = 18 м/с
Швидкість центра мас S2 ланки 2 визначимо по теоремі подоби:
,
звідки
Отже,
Швидкості крапок, що належать групі Ассура з ланками 2,3 визначені.