Курсовая работа: Кінематичний аналіз плоских важільних, кулачкових і зубчастих механізмів
Відповідно до першого рівняння через крапку із плану швидкостей проводимо пряму, перпендикулярну до DС, а для рішення другого рівняння необхідно через полюс p провести пряму, паралельну напрямної X–X. На перетинанні цих прямих і буде перебувати шукана крапка d.
Величини швидкостей визначимо, множачи довжини векторів на плані швидкостей на масштабний коефіцієнт
Швидкість центра мас S4 ланки 4 визначимо по теоремі подоби
,
звідки
Отже,
У зазначеній послідовності виробляється побудова планів швидкостей для всіх 12-ти положень механізму. Причому, вектори, що виходять із полюса P, зображують абсолютні швидкості, а відрізки з'єднуючі кінці цих векторів – відносні швидкості крапок.
Обчислені в такий спосіб величини швидкостей зводимо в таблицю 2.1.
Визначимо кутові швидкості ланок
Напрямок кутової швидкості ланки AВ визначиться, якщо перенести вектор швидкості крапки B на схемі механізму й установити напрямок обертання ланки AB щодо крапки А під дією цього вектора. У розглянутому випадку в положенні 1 механізму кутова швидкість спрямована проти годинникової стрілки.
Напрямок кутової швидкості шатуна 4 визначає вектор , якщо його перенести із плану швидкостей у крапку D на схемі механізму. У положенні 1 кутова швидкість спрямована проти годинникової стрілки.
Таблиця 2.1
№ | VО | VА | VB | VS 2 | VС | VD | VS 4 | VВА | VDС | ω1 | ω2 | ω4 |
м/з | с-1 | |||||||||||
0 | 0 | 20,8 | 0 | 14 | 20,8 | 20,8 | 20,8 | 20,8 | 0 | 188,4 | 60,03 | 0 |
1 | 0 | 20,8 | 13,4 | 16,6 | 20,8 | 21,2 | 20,4 | 18 | 10,8 | 188,4 | 51,95 | 31,17 |
2 | 0 | 20,8 | 21,2 | 20,4 | 20,8 | 13,4 | 16,6 | 10,8 | 18 | 188,4 | 31,17 | 51,95 |
3 | 0 | 20,8 | 20,8 | 20,8 | 20,8 | 0 | 0 | 0 | 20,8 | 188,4 | 0 | 60,03 |
4 | 0 | 20,8 | 15 | 18,2 | 20,8 | 13,4 | 16,6 | 10,8 | 18 | 188,4 | 31,17 | 51,95 |
5 | 0 | 20,8 | 7,6 | 15,6 | 20,8 | 21,2 | 20,4 | 18 | 10,8 | 188,4 | 51,95 | 31,17 |
6 | 0 | 20,8 | 0 | 14 | 20,8 | 20,8 | 20,8 | 20,8 | 0 | 188,4 | 60,03 | 0 |
7 | 0 | 20,8 | 7,6 | 15,6 | 20,8 | 15 | 18,4 | 18 | 10,8 | 188,4 | 51,95 | 31,17 |
8 | 0 | 20,8 | 15 | 18,2 | 20,8 | 7,6 | 14,8 | 10,8 | 18 | 188,4 | 31,17 | 51,95 |
9 | 0 | 20,8 | 20,8 | 20,8 | 20,8 | 0 | 0 | 0 | 20,8 | 188,4 | 0 | 60,03 |
10 | 0 | 20,8 | 21,2 | 20,4 | 20,8 | 7,6 | 14,8 | 10,8 | 18 | 188,4 | 31,17 | 51,95 |
11 | 0 | 20,8 | 13,4 | 16,6 | 20,8 | 15 | 18,4 | 18 | 10,8 | 188,4 | 51,95 | 31,17 |
2.3 Побудова планів прискорень
Послідовність побудови плану прискорень також визначається формулою будови механізму. Спочатку визначимо прискорення провідної крапки A. При початкової ланки ОА крапка А має тільки нормальне прискорення:
Прискорення крапки А аА на плані прискорень зобразимо вектором , що спрямований по ланці ОА від крапки А к крапці О. Масштабний коефіцієнт плану прискорень вибираємо стандартним.
Вектор і є план прискорень початкової ланки ОА (кривошипа).
А тепер побудуємо план прискорень групи 2, 3. Тут відомі прискорення крапок А и В. Запишемо два векторних рівняння, розглядаючи рух крапки B відносно А и стосовно крапки B0 :
де - нормальне прискорення у відносному русі крапки B стосовно крапки А;
- тангенціальне прискорення в тім же русі;
- прискорення крапки B0 напрямної X–X;
- прискорення крапки B повзуну щодо крапки B0 приналежний.