Курсовая работа: Кухня німецькомовних країн
У Берліні пригощають маленькими м'ясними кенігсберзькими биточками і смачними тістечками (Berliner).
Знамениті саксонські ласощі – Leipziger Аllеrlеі (страва з овочів і креветок), різдвяні пироги Дрездена – Christstollen (додаток 3) та Ваитkuсhеп. Тюрінгія славиться своїми клецками, що рекомендується вживати з гусятиною, та смаженим м'ясом (Rostbratel) у пивному соусі і млинцями з цибульно-картопляною начинкою.
1.2 Кухня інших німецькомовних країн
Німецька кухня настільки багата як і сама країна. В Гамбурзі надають перевагу виловлюванню риби та інших морепродуктів. Сарленд, Гесен, Турінген і Зесен по праву називають містами кулінарії. В долині Рейну вино виробляють лише зі стиглих грон. Рецепти ж приготування цього напою передаються з покоління в покоління. Це справжнє мистецтво. Характерні також вареники та галушки по швабському. Протягом двох днів кожного року в столиці Швейцарії проводять карнавали з поїданням вареників та галушок. На Великдень вони святять хлібці та шоколад. Все посвячене вони з’їдають у саду.
В Ліхтенштейні всі німецькі страви можна зустріти тільки в ресторанах. Тут збереглись страви часів Вермахту «М’ясна нарізка», «Картопляний горщик» та інші.
Вона розвивається історично. Австрійська кухня багато чим завдячує національній. Серед них такі страви як суп, м’ясо на рожні, м’ясо на вогнищі та інші. Успіх ресторану – вдале найменування страв. З найменування є: рогалики з маком та сирний струдель. Значною увагою користується і виноробна кухня зі своїми рецептами приготування.
Австрійська кухня дуже традиційна і сильно відрізняється в різних землях країни. У національній кухні відчувається італійський і німецький вплив, дуже багато спільних рис з кухнею Угорщини, Чехії, Словенії і навіть Туреччини.
Віденський шніцель зі смаженою картоплею
Головна австрійська м’ясна страва – відомий віденський шніцель – засмажений у сухарях великий шматок м’якої телятини, неодмінно покриває край тарілки, подається з овочевими салатами. Ще один символ віденської кухні – смажена курка “backhuhn”, а також кайзерівський омлет (скоріше навіть легкий пиріг зі збитих яєць) “Kaiserschmarrn”, відварена яловичина з хріном та яблуком “tafelspieβ”, філе форелі, локшина з сиром “Käsnokken”, та сирний суп, короп по сербськи, в’ялена шинка, аналог італійської «пасти» – «нокрель» і ніжна гусяча печінка. Безліч страв готується з квашеної капусти, наприклад галушки з кислою капустою “Krautspatzen”, печеня «хоарнейстидей» і багато гарнірів. В Австрії також печуть дуже смачний хліб, який, на відміну від інших країн Європи, обов’язково присутній на святковому столі.
Торт Захер
За кількістю солодких страв віденській кухні немає рівних у світі. Крім традиційного яблучного пирога “Apfelstrudel” (штрудель з яблуками), на весь світ відомі шоколадний торт «захер», ромовий пиріг «гугельхупф», солодке суфле «зальцбургер ноккерльн», запечений у яйці білий хліб з повидлом і цукром "Arme Ritter", абрикосові галушки "марілленкнедль", віденські млинчики (палачінкен), торти і тістечка.
Регіональні відміни
Тірольська кухня відрізняється великим різноманіттям страв і "ситністю", найбільш популярний суп зі шпиком, запіканка з картоплі, борошна, м'яса і шпику "грестль", бульйон з фрикадельками з печінки "ліберкнедль", різноманітні свіжі салати і смажене м'ясо, у першу чергу – відомий віденський шніцель, а також безліч італійських страв.
Штирія відрізняється великою кількістю страв з тушкованого м'яса з різними спеціями і коренями, а також неодмінною присутністю на столі місцевого вина.
В Каринтії і Зальцбурзі велика кількість страв слов'янського походження – вареники з сиром, галушки, локшина з шинкою "шинкенфлекерн", млинці "штраубен", налисники "палачинкен" із солодкими наповнювачами, смажена річкова форель і безліч борошняних страв.
Напої
Кава меланж по віденські
На особливу увагу заслуговують віденські кав'ярні, які є батьківщиною європейської культури споживання кави; кава є "візитною карткою" країни, в якій пропонують зазвичай не менше 30-50 сортів кави – кава з вершками "Melange", еспрессо з вершками "Brauner, "капучино", холодна чорна кава з ромом або коньяком, міцний еспрессо "Kurze" або більш слабкий "ферленгертер", подвійний "мокко" с великою кількістю збитих вершків "айншпеннер" і незліченна кількість інших видів кави.
В Австрії виробляють безліч сортів гарного пива. Самі австрійці воліють вживати легке молоде вино "хойріге", також виробляються такі чудові сорти, як рислінг Grüner Weltlinner" і "Müller Turhau" з долини Вахау, червоне вийо "Schilcher" або білі вина "Muskateller" і "Morilan" із Західної Штирії, а також сучі вина з Бургенланда.
Розділ ІІ. Німецькі страви
2.1 Традиційні страви, які готують на щорічні свята
Після повернення з церкви у католиків мала місце святкова трапеза, неодмінним блюдом якої була свинина (або свинячі ковбаси) з квашеною капустою. По німецькому прислів'ю "мати щастя" (Schwein haben) – буквально означає "мати свиню". Квашена капуста вважається цілющим засобом. По повір'ю, той, хто їсть кислу капусту на Новий рік, буде весь рік здоровим. Коли хочуть побажати кому-небудь щастя, говорять "Leb wohl, ess Kohl" (живи добре, їж капусту). Навіть худобі в різдвяну ніч дають зелену капусту.
На півночі Німеччини "святу вечерю" (heilige Mahlі) влаштовували до меси. Надавалося велике значення вибору і числу блюд. Зазвичай їх було 7 або 9. Віддавали перевагу стравам, що несуть в собі зародок життя: рибну ікру або оселедця і коропа, горох, боби, мак, яйця, просяну або ячмінну кашу (останнім часом ці злаки витіснив рис), макові галушки. Після їжі в Целле світили під столом і шукали розсипані по підлозі зерна: який виду злака зерен більше знайдуть, той і краще уродиться. У містах головні різдвяні блюда – гусак і короп (у деяких місцях коропа готували тільки на Сильвестра).
У Гамбурзі і землі Шлезвіг-голштейн головною різдвяною їжею був короп, в сільській місцевості – свинина, в деяких місцях - свиняча голова. До Різдва, як і до інших свят цього часу, багато пекли різних за формою булочних виробів і пирогів. У останні десятиліття багато хто з них не пече вже удома, а купує в булочних. У деяких місцях правом випічки ритуального печення володіли спеціальні пекарі, наприклад пекарі в Рейнланді виготовляли крендель (Вrezel). Всюди в Саксонії і інших східних областях в XIX в. господині випікали спеціальний коровай.
У Вестфалії в сільській місцевості пекли величезний житній хліб, частину якого з'їдало в 1-й день різдво, при цьому навколо хліба ставили 3 лампи, другий раз від нього відрізували на Новий рік і утретє в день трьох королів, тільки на цей раз в дві лампи наливали так мало масла, що вони гаснули вже під час їжі. Залишки хліба віддавали худобі 2 лютого. На Новий рік їли те ж, що і на різдво, багато пекли. У деяких північно-західних районах пекли новорічний пиріг з гречки (Ріскеr). У Оснабрюці пекли фігурний хліб у вигляді зайця (заєць – символ родючості). У Бранденбурзі до дня Сильвестра пекли булочні вироби у вигляді коней, собак, і свиней.
2.2 Рецепти вишуканих страв
ROSINENSTOLLEN
1 kg Mehl, 75 g Hefe (дріжджі), ¼ l Milch, 200 g Zucker, abgeriebene Schale (mepma цедpa) von ½ Zitrone, ½ Päckchen Vanillezucker, 15 g Salz, 300 g Butter, 50 g Zitronat (цукати з лимонних шкірок), 25 g bittere Mandeln, 75 g süße Mandeln, 400 g Sultaninen (великі світлі родзинки). 100 g Korinthen (дрібні темні родзинки без кісточок). Rum, Butter zum Bestreichen, Zucker und Staubzucker zum Besieben.
Zutaten