Курсовая работа: Лінгвокультурологічні особливості вживання анімалізмів з концептом "кінь" та "собака" в англійській та українській мовах

"bit by bit" - «мало-помалу»;

"angelic patience" - «ангельське терпіння»;

"a bitter cup" - «гірка чаша».

Такі фразеологізми є теж семантично не вільними, у мовленні з'являються готовими, та метафоричність вислову все ж не доходить крайньої межі.

Фразеологічні зрощення - немотивовані одиниці, значення яких нібито зовсім не виводиться із значень компонентів. Звичайно приводяться приклада таких словосполучень, що або мають у своєму складі слово-архаїзм, або метафоричність виразу настільки відсунула значення слова у складі фразеологізму від основного, що він уже ніяк не асоціюється з первинною семантикою слів-компонентів.

"after meat comes mustard" - «дорога ложка до обіду»;

"all ales and skittles" - «безтурботне життя»;

"a battle of the books" - «учений диспут».

Фразеологічні сполучення - це такі сполучення, один з компонентів якого є зв'язаними, а інший зберігає своє денотативне значення і легко дешифрується.

"a balmy voice" - «медовий голос»; "baking weather" - «спека»; "Augean stable" - «авгієві стайні». Сполучення цього типу, як правило, аналітичні.

РОЗДІЛ II Особливості анімалізмів в англійській та українській мовах

Відображення природи, зокрема її тваринного світу, у фразеологічних образах пов'язане з традицією ще дохристиянських часів, коли людина вважала себе частиною природи, а саму природу персоніфікувала, наділила представників рослинного і тваринного світу якостями, притаманними людині. Так впродовж років у свідомості різних культур і народів сформувались різні стереотипи, різні уявлення про представників флори і фауни, що ми можемо спостерігати зі зразків народної творчості - казок, прислів'їв, приказок тощо. Звідси ж з'явились і фразеологічні одиниці, до складу яких входять назви тварин, причому цим тваринам притаманні людські якості - чи то працьовитість, чи то вірність, лінощі, хитрість. Такі фразеологічні одиниці дістали назву анімалізми або ж зооніми . Зрештою, феномен національного світобачення та формування «мовного образного простору» також певною мірою пояснюється природними факторами [8, 62]. Оскільки у кожного народу своє особливе бачення природи, спробуємо з'ясувати, яке воно у носіїв англійської та української мов і як представлене у фразеології порівняних мов.

Розглянемо відображення, які отримують деякі тварини. Наприклад, значення, що пов'язані з лисицею (лисом) в порівнюваним мовах виявляють однакову спрямованість - цей звір асоціюється з хитрістю та лукавством (укр. старий лис, хитрий лис; eng. slyasafox; toplaythefox). Вовк символізує жорстокість, безжальність (злий, як вовк, вовком дивиться; tothrowsomeonetothewolves - підставити когось з метою самозахисту). В англійській мові образ вовка набуває жартівливих конотацій бабія (лише в американському варіанті): "Wolf-Whistle" - схвальний свист чоловіків при появі привабливої жінки. Проте у свідомості українців вовкові властиві і шанобливі конотації у випадку вживання їх в переносному значенні - «людина, що багато пережила, загартована життям»: старий вовк, стріляний вовк, морський вовк.

Ведмідь в обох мовах має значення як позитивного так і негативного забарвлення. Ведмедем називають міцну, сильну людину: "tobeabearpunishment" (бути витривалим), «великий, як ведмідь», «дужий, як ведмідь». Також це може бути людина незграбна («як ведмідь у танці»), або груба і нетактовна ("theonewhoplaysthebear").

Лев у світогляді англійців отримав виключно позитивні асоціації, адже протягом століть він є національною емблемою і символом Великобританії, що знайшло відображення в політичній метафорі "totwisttheLion'stail", тобто зачіпати інтереси Англії. Він асоціюється з силою і хоробрістю "lion-heanted" -відважний, непохитний.

Анімалізм мавпа в обох мовах набуває значення кривляки, гримасника: «мавпувати», "toape", "toplaytheape", "tomonkey". В українській свідомості «мавпячі» асоціації пішли шляхом порівняння зовнішності тварини і людини, звідси мавпа - людина негарна (в плані зовнішності).

Черепаха в обох мовах асоціюється з млявістю, повільністю, осел - своєрідне втілення дурості, некмітливості, віл - працьовитості.

Отже, ми бачимо, що певні риси, якими наділені тварини в англійській і українській мовах, збігаються та все ж є і відмінності. Вони продиктовані національними стереотипними уявленнями про ту чи іншу тварину.

2.1. Концепт. Поняття та опис концепту

У визначенні концепта в електронному словнику під редакцією Л. Флоріді не йдеться про різницю між поняттям та концептом.

Концепти, те, замість чого стоять, що позначають дані слова, особливо коли значення мають бути локалізовані скоріше в нашому уявленні, ніж у світі. Синонімічні слова представляють один і той же концепт [12, 49]. Коли речення синонімічні, про них можна сказати, що вони представляють одну й ту ж пропозицію. Концепти іноді аналізуються як складні форми розміщення або ж звички мислити і звички діяти, в яких миттєво розчиняються різні значення [10, 125].

Дуже часто термін «концепт» вживають синонімічно по відношенню до термінів «архетип», «прототип», «стереотип», «культурогема», підкреслюючи тим самим то одну його якість, то іншу. Така якість концепту як ментальність в найбільш концентрованого вигляді в словах Д.С. Ліхачова [10, 281], який вважає концепт утворенням думки, що заміщає в процесі мислення неозначену кількість однорідних предметів».

Звернімося до походження слова «концепт», до його внутрішньої форми. В латинській мові слово "conceptus" є останнім в ланцюжку "саріо" -«брати, взяти, отримувати, піймати, засвоювати, розуміти», "соnсіріо" -«збирати, приймати, вбирати в себе, уявляти собі». Conceptus означає «накопичення, зачаття, під зародок». Близьке до нього слово соnсерсіо означає «об'єднання, сума, сукупність». Слово «поняття» (етимологічно з тим самим коренем, що і «взяти») являє собою вдалу кальку з латинської "conceptus".

Лаконічними і водночас ємними є визначення В.І. Карасюка, який визначив концепт як багатовимірне смислове утворення, в якому виділяються ціннісна, образна і поняттєва структури [10, 109].

На думку С.Ю. Степанова концепт є «пучком» уявлень, понять, знань, асоціацій, переживань, що супроводжує те чи інше слово. На відміну від понять, концепти не тільки мисляться, а й переживаються. Вони - предмет емоцій, симпатій, антипатій, а іноді і зіткнень [16, 40].

Серед складників методики опису концепту С.Ю. Степанов виділив [15, 43]:

1) «буквальний смисл» або «внутрішню форму»;

2) «пасивний», «історичний» шар концепту;

3) найновіший, активний шар концепту.